Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,

суддів Чуйко О.Г., Дембовського С.Г.,

прокурора Галюги В.В., -

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 27 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 20 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22.11.2011 року за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України на 6 місяців арешту,

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 22.11.2011 року, більш суворим визначено остаточне покарання 4 роки позбавлення волі.

В апеляційному порядку справа щодо ОСОБА_1 не переглядалась.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він, в період часу з 27 липня 2011 року по 10 серпня 2011 року, вчинив 7 епізодів відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих, завдавши матеріальної шкоди ОСОБА_2 на суму 2961 грн., ОСОБА_3 на суму 3500 грн., ОСОБА_4 на суму 5500 грн, ОСОБА_5 на суму 1896 грн., ОСОБА_6 на суму 2450 грн., ОСОБА_7 на суму 11600 грн., ОСОБА_8 на суму 5439 грн.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду та направити справу на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого засудженим злочину та його особі. Вважає, що судом необґрунтовано було призначено засудженому мінімальне покарання, не враховано, що останній вчинив 7 епізодів тяжкого злочину, завдані збитки не відшкодував.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1, суд зробив на підставі доказів, які є у матеріалах справи та вони в цій частині у касаційній скарзі не оспорюються.

Викладені у касаційній скарзі доводи про те, що суд, приймаючи рішення про призначення покарання у мінімальних межах санкції ч. 2 ст. 186 КК України не врахував тяжкість вчиненого злочину й особу засудженого, колегія суддів вважає обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться у п.п. 1, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року (v0007700-03) , з внесеними змінами постановою Пленуму Верховного Суду України № 8 від 12.06.2009 року (v0008700-09) «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Проте, як убачається з вироку суду, ці вимоги суд не виконав та не обґрунтував у мотивувальній частині вироку висновок про можливість призначення ОСОБА_1 мінімального покарання, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_1, вчинив 7 епізодів грабежу у короткий проміжок часу, вказаний злочин віднесено законом до категорії тяжких, після вчинення зазначеного злочину, вчинив іншій злочин, передбачений ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, за який його було засуджено, що свідчить про його підвищену небезпеку і небажання стати на шлях виправлення.

У зв'язку з викладеним, призначене судом покарання у мінімальних межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 186 КК України вважати достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів підстав немає, оскільки місцевий суд у вироку не навів достатнього обґрунтування прийнятого рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційної скарги прокурора про невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок м'якості, що є підставою для скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи, якщо винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину буде доведено, а кваліфікація його дій підтверджена, суду необхідно призначити йому покарання з дотриманням усіх вимог кримінального закону.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 20 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.