Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С.М.,суддів:Пузиревського Є.Б., Животова Г.О.,за участю прокурора Опанасюка О.В.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 25 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 5 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5,

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 5 грудня 2011 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, не судиму,

звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України, а кримінальну справу закрито.

Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачувалася в тому, що 1 червня 2011 року вона, знаходячись на ганку спального корпусу Сімферопольської спеціальної загальноосвітньої школи - інтернат 1-3 ступенів № 1 за адресою: АДРЕСА_1 в м. Сімферополь, де працювала помічником вихователя, нанесла вихованці ОСОБА_6 декілька ударів руками в область обличчя і шиї. Внаслідок чого потерпіла отримала легкі тілесні ушкодження.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення кримінально-процесуального закону, порушує питання про скасування постанови та направлення справи на новий судовий розгляд. При цьому вказує, що суд помилково застосував до ОСОБА_5 ст. 45 КК України, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про відшкодування завданої потерпілій злочином шкоди. Крім того, прокурор зазначає, що потерпіла в судовому засіданні не була присутня, свою думку з приводу звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності не висловила, а суд, не провівши судовий розгляд, під час попереднього розгляду справи вирішив питання про винність останньої та можливість звільнення її від кримінальної відповідальності.

В запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_5 просить постанову місцевого суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Згідно з роз'ясненнями, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 (v0012700-05) «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення злочину чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що ОСОБА_5 вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, повністю визнала вину та щиро розкаялась.

У постанові суду про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності не зазначено про відшкодування нею збитків або шкоди, оскільки таких, діями ОСОБА_5 заподіяно не було і в матеріалах справи відсутні дані про наявність претензій матеріального і морального характеру з боку потерпілої до ОСОБА_5, як на момент розгляду справи в суді першої інстанції так і на теперішній час.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно застосував ст. 45 КК України та звільнив ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, а тому доводи прокурора про неправильне застосування судом кримінального закону є безпідставними.

При цьому, колегія суддів також звертає увагу на те, що прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, не заперечував проти застосування щодо ОСОБА_5 ст. 45 КК України, тобто звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

Не заслуговують на увагу і доводи прокурора в касаційній скарзі про те, що суд першої інстанції питання про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності вирішив під час попереднього розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції 21 жовтня 2011 року провів попередній розгляд справи, в результаті якого призначив справу до судового розгляду. Під час судового розгляду справи суд першої інстанції допитав підсудну та інших учасників судового розгляду.

Отже, місцевий суд, дотримавшись вимог ст. 7-2 КПК України та ст. 45 КК України, обґрунтовано закрив кримінальну справу щодо ОСОБА_5, звільнивши останню від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які могли бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, не виявлено.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 5 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим - без задоволення.