Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого-судді Шилової Т.С., суддів Матієк Т.В., Марчук Н.О., за участю прокурора Гошовської Ю.М., скаржника ОСОБА_5,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 25 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 16 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09 листопада 2011 року.

Постановою вказаного суду від 06 січня 2011 року скаргу ОСОБА_5 щодо судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 та начальника відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_9 направлено до Генеральної прокуратури України для прийняття рішення у порядку ст. 97 КПК України.

Посадовою особою прокуратури листом від 24 січня 2011 року ОСОБА_5 було повідомлено про розгляд його скарги. Оскільки в ній відсутні достатні дані про вчинення злочинів, тому підстав для прийняття рішення у порядку ст. 97 КПК України не вбачається.

ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Генеральної прокуратури України.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 16 вересня 2011 року у задоволенні скарги ОСОБА_5 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 листопада 2011 року апеляцію ОСОБА_5 залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без зміни.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї порушується питання про скасування судових рішень і направлення матеріалів справи на новий судовий розгляд. Скаржник посилається на істотні порушення судами вимог кримінально - процесуального закону при розгляді його скарги.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_5 на підтримання своєї скарги, прокурора, який підтримав скаргу частково і просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції внаслідок істотного порушення вимог кримінально - процесуального закону, розглянувши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 354 КПК України суд першої інстанції після виконання вимог, передбачених ст. 351 цього Кодексу, протягом семи діб передає справу до апеляційного суду і визначає дату розгляду ним справи. Про дату призначення справи до апеляційного розгляду суд першої інстанції оповіщає заінтересованих осіб шляхом направлення відповідних повідомлень.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційний розгляд матеріалів справи за скаргою ОСОБА_5 було призначено на 02 листопада 2011 року о 14:35, про що скаржника повідомлено через начальника Вінницької установи виконання покарань УДДУ ПВП України у Вінницькій області (№ 1), де скаржник відбуває кримінальне покарання за вироком суду у виді довічного позбавлення волі.

Проте апеляційний розгляд справи у призначений місцевим судом день не відбувся, справу було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді-доповідача на лікарняному і призначено до розгляду на 09 листопада 2011 року о 14:35 (а.с. 41, 42).

Про призначення справи до апеляційного розгляду на іншу дату, а саме 09 листопада 2011 року, апеляційний суд повідомив лише прокурора, про що в матеріалах справи міститься розписка (а.с. 43), а скаржника ОСОБА_5 усупереч положенням ст. 354 КПК України повідомлено не було. Тим самим апеляційний суд порушив законні права та інтереси ОСОБА_5, позбавивши його можливості користуватися своїми процесуальними правами, що є істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду суду слід усунути вказані порушення, перевірити доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, вирішити його клопотання про забезпечення його явки до суду апеляційної інстанції відповідно до рішення Конституційного Суду України від 12 квітня 2012 року № 9-рп/2012 (v009p710-12) у справі № 1-10\2012 за зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень ст. 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу), Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-1V (3477-15) , положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення Європейського cуду з прав людини у справі «Федоров і Федорова проти України» (п. 6 рішення від 07 липня 2011 року) і постановити законне та обгрунтоване судове рішення.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 09 листопада 2011 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.