Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

засудженого ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні 25 вересня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 16 лютого 2012 року.

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що

не має судимостей,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 44 397 грн. 47 коп., моральної шкоди - 10 000 грн.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 05 жовтня 2009 року, знаходячись біля гіпермаркету «Епіцентр» в м. Одесі, порушив вимоги п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , не прослідкував за правильністю розміщення і кріплення багажу в автомобілі «Мазда», державний номерний знак НОМЕР_1, яким він керував на підставі довіреності, в результаті чого тяжкі предмети, придбані раніше ОСОБА_3, виявилися в салоні вказаного автомобіля без відповідного кріплення.

Того ж дня ОСОБА_1, рухаючись вказаним автомобілем в напрямку вул. Аеропортівська в м. Одесі, в порушення п. 8.10 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , проїхав на забороняючий сигнал світлофора, після чого, намагаючись уникнути зіткнення, застосував екстрене гальмування та виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем «FAW», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 В результаті зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження, а пасажир автомобіля «Мазда» ОСОБА_3 - тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та направити справу на новий судовий розгляд. Свої вимоги засуджений мотивує тим, що слідчим порушені його права на захист при призначенні судових експертиз, внесені до обвинувального висновку та вироку відомості не відповідають дійсності, безпідставно не допитано експерта ОСОБА_4, не правильно розв'язано цивільний позов. Крім того, вказує на невідповідність ухвали апеляційного суду вимогам ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого про підтримання поданої скарги, пояснення прокурора із запереченнями проти скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Фактичні обставини справи, які були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України в касаційному порядку не підлягають.

Разом із тим, висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 286 КК України відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю розглянутих у судовому засіданні та наведених у вироку доказів.

Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, оголошеними показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_4, даними, що містяться у висновках судово-медичної, автотехнічних, транспортно-трасологічної експертиз, протоколу огляду місця події.

Усі наведені докази в повній мірі узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, а тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно зі ст. 12 КК України віднесено до категорії злочинів невеликої тяжкості, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та наявність обставин, що пом'якшують покарання, зокрема те, що він позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, раніше не судимий, має на утриманні неповнолітню дитину.

Суд, призначивши ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України, вимог статей 65 - 67 КК України не порушив. Призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції засудженого щодо обґрунтованості його засудження, аналогічні викладеним у його касаційній скарзі, й обґрунтовано визнав їх безпідставними.

Поряд із цим, колегія суддів вважає слушними зазначені в касаційній скарзі доводи щодо необґрунтованості рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди 44 397 грн. 47 коп., моральної шкоди - 10 000 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 стосовно відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди, суд у порушення вимог статей 328, 334 КПК України свого рішення належним чином не мотивував та не зазначив, у чому саме полягає заподіяна шкода, з чого виходив позивач, визначаючи її грошовий розмір. Також суд не навів обставин, які відповідно до ст. 23 ЦК України, є обов'язковими при визначенні розміру моральної шкоди. Такі порушення залишились поза увагою апеляційного суду.

Тому вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційної інстанції в частині вирішення цивільного позову підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого задовольнити частково.

Вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 16 лютого 2012 року щодо ОСОБА_1 в частині вирішення цивільного позову скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства.