Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С.М.,

суддів Животова Г.О., Пузиревського Є.Б.,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.,

розглянула 25 вересня 2012 року в м. Києві кримінальну справу щодо ОСОБА_1 за касаційною скаргою заступника прокурора Донецької області на вирок Першотравневого районного суду Донецької області від 22 листопада 2011 року, яким засуджено

ОСОБА_1, 1978 р. н., такого, що відповідно до ст. 89 КК України не має судимості, громадянина України,

за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробовуванням протягом однорічного іспитового строку з покладенням обов'язків, передбачених пп. 2, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Згідно вироку, ОСОБА_1, у сел. Ялта Першотравневого району Донецької області, 13 та 14 червня 2011 року, кожен раз приблизно о 1-2 годині, викрадав металеві частини огорож (хвіртки, ворота чи їх частини) домоволодінь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (АДРЕСА_2), ОСОБА_4 (АДРЕСА_3) та ОСОБА_5 (АДРЕСА_4), завдаючи шкоду потерпілим в розмірі відповідно 154, 110, 220 та 550 грн.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вказане рішення з направленням справи на новий судовий розгляд через неправильну кваліфікацію усіх епізодів крадіжок за ч. 2 ст. 185 КК України, в той час як перший з них містить склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України; призначення покарання з одночасним безпідставним звільненням від його відбування, що не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості; неознайомлення потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зі зміненим в суді обвинуваченням.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 2 ст. 33 КК України злочини, які утворюють сукупність, підлягають окремій кваліфікації. З урахуванням положень ч. 1 ст. 33 КК України це правило застосовується, зокрема, і тоді, коли особа вчинила декілька злочинів одного виду (тотожних злочинів), які утворюють повторність, але перший із них не має кваліфікуючих ознак. У таких випадках перший злочин кваліфікується за частиною першою відповідної статті Особливої частини КК, а один чи декілька наступних за відсутності інших кваліфікуючих ознак - за частиною другою цієї статті за ознакою вчинення його (їх) повторно.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 вчинив першу крадіжку 13.06.2011 р., цей злочин був закінченим, а за його вчинення останній раніше не був засуджений.

Отже, дії ОСОБА_1 за цим епізодом слід було кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, а всі наступні - за ч. 2 ст. 185 КК України за ознакою вчинення їх повторно.

Усупереч цим вимогам суд неправильно застосував кримінальний закон, оскільки кваліфікував як перший так і усі наступні епізоди крадіжок за ч. 2 ст. 185 КК України.

За таких обставин вирок підлягає зміні з відповідною перекваліфікацією дій засудженого.

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не оскаржили вирок.

Покарання призначено з дотриманням загальних засад, передбачених ст. 65 КК України, воно відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого і є справедливим, застосування ст. 75 КК України обґрунтовано судом, перешкод для звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Донецької області задовольнити частково.

Вирок Першотравневого районного суду Донецької області від 22 листопада 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити, перекваліфікувати дії останнього з ч. 2 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 185 КК України один рік позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 185 КК України два роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на два роки.

Вважати ОСОБА_1 звільненим на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням протягом однорічного іспитового строку з покладенням на нього передбачених пп. 2, 4 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та періодично з'являтись для реєстрації в зазначеній інспекції.