Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С.М.,

суддів Животова Г.О., Пузиревського Є.Б.,

за участю прокурора Волошиної Т.Г.,

скаржника ОСОБА_1,

розглянула 25 вересня 2012 року в м. Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2011 року та на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 листопада 2011 року у справі про оскарження постанови Генеральної прокуратури України про відмову у порушенні кримінальної справи.

Вказаною постановою місцевого суду відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову Генеральної прокуратури України про відмову у порушенні кримінальної справи щодо прокурора зазначеної прокуратури ОСОБА_2 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 364, 365, 367, 396 КК України.

Суд встановив, що 30.08.2011 р. ОСОБА_1 звернувся до Генеральної прокуратури України із заявою про порушення кримінальної справи щодо прокурора ОСОБА_2 на яку не отримав відповідь, внаслідок чого зробив висновок про те, що за результатами її розгляду було ухвалено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яку й оскаржив в суді.

З'ясувавши, що предмет оскарження відсутній, оскільки відповідна постанова не ухвалювалась, суд відмовив в задоволенні скарги ОСОБА_1.

Апеляційний суд м. Києва, задовольнивши апеляцією ОСОБА_1 частково, змінив постанову суду першої інстанції, доповнивши її вступну частину даними про участь ОСОБА_1 в розгляді справи, а в решті - залишив без зміни.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на допущені судами порушення кримінально-процесуального закону, просить скасувати вищезазначену ухвалу апеляційного суду, змінити постанову місцевого суду та винести окрему ухвалу, якою звернути увагу Генеральної прокуратури України на допущені нею порушення закону.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_1, який, вважаючи судові рішення законними, просив їх тільки доповнити вказівкою на необхідність ухвалення окремої постанови щодо бездіяльності прокуратури, думку прокурора про необхідність залишення оскаржених судових рішень без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів визнає її такою, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до положень ст. ст. 236-1, 236-2 КПК України судом може бути розглянута скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи.

Усупереч цим вимогам суд прийняв до розгляду та розглянув скаргу на процесуальне рішення, яке не ухвалювалось. При цьому відсутність предмету оскарження вбачалась зі змісту скарги ОСОБА_1 до якої, зокрема, не було додано копію оскаржуваної постанови.

За таких обставин скарга не підлягала прийняттю та розгляду у вищезазначеному порядку.

Висновки суду першої інстанції про відсутність предмету оскарження апеляційний суд визнав такими, що відповідають фактичним обставинам справи, але допущені місцевим судом помилки не виправив.

Зважаючи на зазначене оскаржені рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

При цьому ОСОБА_1 не позбавлений можливості оскаржити бездіяльність прокуратури, що він вже і зробив, повідомивши про це касаційному суду в своїх поясненнях.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 30 листопада 2011 року у справі про оскарження ОСОБА_1 постанови Генеральної прокуратури України про відмову у порушенні кримінальної справи скасувати, провадження у справі закрити.