Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Міщенка С.М., суддів Животова Г.О., Пузиревського Є.Б., з участю прокурора та засудженого Гладкого О.Є. ОСОБА_5розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 20 березня 2012 року.

Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 січня 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна.

Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 20 березня 2012 року вирок щодо ОСОБА_5 змінено. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладено на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України. В решті вирок залишено без зміни.

Згідно з вироком, ОСОБА_5 визнано винним у тому, що 10 вересня 2010 року, приблизно о 12 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись на території Миколаївської обсерваторії по вул. Обсерваторній, 1 у м. Миколаєві, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6, кримінальну справу щодо якого закрито на підставі п. 8 ст. 6 КПК України, із застосуванням фізичного насильства вчинили розбійний напад на ОСОБА_7, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження та заволоділи його мобільними

телефонами «Anycool» і «Nokia 3250» зі стартовими пакетами до них загальною вартістю 1960 грн.

У касаційній скарзі прокурором порушено питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_5 та направлення справи на новий апеляційний розгляд через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості з посиланням на безпідставне звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про обгрунтованість касаційної скарги, пояснення засудженого ОСОБА_5 про визнання своєї вини і щире каяття у вчиненому, укладення шлюбу та запевнення у бажанні стати на шлях виправлення без реального відбування покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України. Висновки суду в цій частині грунтуються на зібраних у справі та досліджених у судовому засідання доказах і у касаційній скарзі прокурором не оспорюються.

Що ж стосується доводів касаційної скарги прокурора про те, що засудженого ОСОБА_5 апеляційним судом безпідставно звільнено від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, без урахування тяжкості злочину та його особі, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

Як видно із матеріалів справи, звільняючи ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції про призначення йому за ч. 2 ст. 187 КК України покарання у виді 4 років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України. При цьому, враховуючи особу засудженого та обставини, що пом'якшують покарання, наведені місцевим судом, а також активне сприяння засудженого розкриттю злочину, його працевлаштування та створення сім'ї, апеляційний суд дійшов правильного висновку і щодо можливості виправлення засудженого без відбування призначеного покарання, а тому прийняв обгрунтоване рішення про його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та покладенням на нього ряду обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Оскільки порушень вимог кримінального закону при призначенні покарання засудженому ОСОБА_5 та застосуванні до нього ст. 75 КК України апеляційним судом у справі не допущено, тому касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 20 березня 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без зміни.