Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Деруна А.І.,

захисника ОСОБА_1,

засудженого ОСОБА_2,

перекладача ОСОБА_3,

розглянула в судовому засіданні 25 вересня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 21 вересня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина Азербайджану, судимого 19 жовтня

2006 року вироком Святошинського районного суду

м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого 02 вересня

2008 року умовно-достроково на невідбутий строк

1 рік 10 місяців 22 дні,

засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На підставі статей 71, 72 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19 жовтня 2006 року та остаточно визначено до відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років 6 місяців з конфіскацією майна.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 07 березня 2011 року в м. Києві за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою вчинив розбійний напад на потерпілу ОСОБА_5, застосувавши насильство, небезпечне для її життя та здоров'я, та заволодівши майном останньої на загальну суму 56 125 грн.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 порушив питання про скасування постановлених щодо його підзахисного судових рішень та направлення кримінальної справи на нове розслідування. Свої вимоги захисник обґрунтував тим, що під час досудового слідства було порушено право засудженого на захист : провадження здійснювалось мовою, якою ОСОБА_2 не володіє, послугами перекладача він не був забезпечений, наданий засудженому захисник за постановою слідчого не належним чином здійснював його захист. Також вказав на неправомірність затримання ОСОБА_2 та залишення без перевірки скарг останнього на застосування недозволених методів ведення досудового слідства.

Засуджений ОСОБА_2 у своїй касаційній скарзі з доповненнями до неї, посилаючись на аналогічні до наведених захисником підстави, просив скасувати судові рішення та повернути справу на нове розслідування. Крім того, вказав на те, що початкові показання давав під тиском працівників міліції, явку з повинною особисто не писав, а підписав її на вимогу оперативних співробітників, не розуміючи її змісту.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1 та засудженого на підтримання поданих скарг, пояснення прокурора, який заперечив проти касаційних скарг захисника та засудженого, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України підставами для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону.

За змістом ст. 370 КПК України це такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу й постановити законний і справедливий вирок.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 22 КПК України слідчий, прокурор, особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого.

Відповідно до пункту 2 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого заарештовано, має бути негайно поінформований зрозумілою для нього мовою про підстави його арешту і про будь-яке обвинувачення, висунуте проти нього.

Як убачається з матеріалів справи, під час досудового слідства в ній допущено такі порушення кримінально-процесуального закону, які перешкодили повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи.

Так, засуджений ОСОБА_2 є уродженцем і громадянином Азербайджану, азербайджанцем за національністю.

Разом із тим, під час досудового слідства не було залучено до участі в справі перекладача, при цьому процесуальні документи органом досудового слідства складені частково російською, частково українською мовами, які не є рідними для засудженого.

Суд першої інстанції погодився з доводами ОСОБА_2 про необхідність забезпечення його перекладачем і залучив останнього до участі в судовому засіданні. Але порушення в цій частині права на захист під час досудового слідства залишив поза увагою.

Апеляційний суд всупереч вимогам кримінально-процесуального закону з таким рішенням погодився.

Тому судові рішення щодо ОСОБА_2 як такі, що постановлені з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, підлягають скасуванню, а справа - направленню на нове розслідування, під час якого необхідно всебічно, повно й об'єктивно дослідити фактичні обставини справи, перевірити доводи ОСОБА_2 про застосування до нього недозволених методів ведення досудового слідства та інші доводи засудженого та захисника, викладені в їх касаційних скаргах, й залежно від установленого прийняти рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Колегія суддів вважає за необхідне залишити ОСОБА_2 запобіжний захід без зміни - у вигляді тримання під вартою, виходячи з конкретних обставин справи, тяжкості пред'явленого обвинувачення та даних про його особу.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційні скарги захисника та засудженого задовольнити.

Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 21 вересня 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на нове розслідування прокурору Деснянського району м. Києва.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити у вигляді тримання під вартою.