Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Опанасюка О.В.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2012 року.

Вказаним вироком, залишеним без зміни апеляційним судом,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Армянського міського суду АР Крим 10.05.2006 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 196 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців, звільненого умовно-достроково на

8 місяців 27 днів,

засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 2 роки; за ч. 3 ст. 185 КК України - на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Стягнуто з ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_2 140 грн та ВАТ «Управляючої компанії «Коменерго-Армянськ» 170,72 грн.

Цим вироком також засуджено ОСОБА_3, судові рішення щодо якого не оскаржуються.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за скоєння злочинів за таких обставин.

06 лютого 2011 року приблизно о 18:00 ОСОБА_1 повторно проник в підвальні приміщення під'їздів № 2, 3, 4, 5 будинку АДРЕСА_1, звідки таємно викрав крани подачі води, які належали ВАТ «Управляючої компанії «Коменерго-Армянськ», на загальну суму 170,72 грн.

17 лютого 2011 року приблизно о 19:30 ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_3 повторно проникли до підвального приміщення абонентного відділу, який розташований на АДРЕСА_2, звідки таємно викрали монітор, оптичну мишку, клавіатуру, пристрій для відлякування «Belton», які належать Червоноперекопському управлінню по експлуатації газового господарства, на загальну суму 1172,50 грн.

Крім того, 11 серпня 2011 року в ранковий час, ОСОБА_1 на 5 поверсі гуртожитку АДРЕСА_2, через незакриті двері проник в кімнату НОМЕР_1 звідки таємно, повторно викрав майно ОСОБА_2 на загальну суму 140 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить питання про зміну судових рішень та пом'якшення призначеного йому покарання до 3 років позбавлення волі. Вважає, що суд при призначенні покарання, не врахував його стан здоров'я та обставини, які пом'якшують покарання.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, відповідає фактичним обставинам справи й обґрунтований сукупністю досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів, і засудженим у касаційній скарзі не оспорюються.

Що стосується доводів засудженого, про те, що призначене йому судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості, то вони є безпідставними.

Як убачається з вироку, при призначенні покарання ОСОБА_1 суд виходив із загальних засад призначення покарання та врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини їх вчинення, дані про особу засудженого, а також обставини, що пом'якшують покарання, у тому числі й ті, на які вказує засуджений.

Апеляційний суд переглянув дану кримінальну справу в апеляційному порядку за апеляційною скаргою засудженого та виніс мотивовану ухвалу, якою обґрунтовано визнав вирок суду першої інстанції законним і обґрунтованим, а призначене покарання таким, що відповідає вимогам ст. 65 КК України.

За таких обставин підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання колегія суддів не вбачає, оскільки воно є достатнім й необхідним для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставами для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 08 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 05 квітня 2012 року щодо нього - без зміни.