Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І., суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І., за участю прокурора Таргонія О.В., розглянула в судовому засіданні 20 вересня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою ОСОБА_5 на вирок Керченського районного суду Автономної Республіки Крим від 6 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2012 року.

Вироком Керченського районного суду Автономної Республіки Крим від 6 січня 2012 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що не має судимості,

виправдано у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України за недоведеністю його вини.

Згідно скарги, поданої ОСОБА_5 в порядку ст. 27 КПК України, 24 червня 2011 року приблизно о 17 годині ОСОБА_6, знаходячись біля дачної ділянки АДРЕСА_1, на підставі особистої неприязні, під час обоюдної бійки, умисно завдав йому легких тілесних ушкоджень без розладу здоров'я.

Вироком Керченського районного суду Автономної Республіки Крим від 6 січня 2012 року ОСОБА_6 визнано невинним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та виправдано за відсутністю доказів його вини. При цьому, суд дослідив всі докази, пред'явлені потерпілим ОСОБА_5, якому і належало право самостійно підтримувати обвинувачення, і прийшов до висновку, що їх недостатньо для того, щоб визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні інкримінованого йому злочину. Суд встановив, що дійсно у ОСОБА_5 після конфлікту з ОСОБА_6 були легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я, однак, крім пояснень самого ОСОБА_5, ніхто із свідків в судовому засіданні не підтвердив, що бачив, як ОСОБА_6 умисно завдавав удари йому в область обличчя та тулубу.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2012 року вирок Керченського районного суду Автономної Республіки Крим від 6 січня 2012 року залишено без зміни, а апеляцію ОСОБА_5 - без задоволення.

В касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неповнотою судового слідства та істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

При цьому, вказує, що слідство проведено неповно та однобічно: судом не враховано показання ОСОБА_5 про завдання йому ОСОБА_6 ударів ногою в живіт і, що на момент розгляду справи він проходив курс лікування. Не досліджені судом надані ним докази щодо отриманих тілесних ушкоджень. Дані порушення залишились без уваги й апеляційного суду.

В запереченнях на касаційну скаргу виправданий ОСОБА_6 та його представник ОСОБА_7 вважають, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги ОСОБА_5 безпідставними, так як він не наводить жодних обставин, які в силу ст. 398 КПК України є підставами для зміни чи скасування судом касаційної інстанції судових рішень.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення без зміни; перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 398 КПК України, при вирішенні питань про наявність підстав для зміни або скасування судового рішення суд касаційної інстанції має керуватися статтями 370- 372 КПК України. Відповідно до змісту зазначеної норми закону підставами для зміни або скасування судових рішень в касаційному порядку є лише істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Як видно із змісту касаційної скарги, ОСОБА_5, поміж іншого, посилається на однобічність і неповноту судового слідства, а також на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду законом не віднесена.

Тому його доводи про однобічність та неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка. Відповідно до вимог ст. 398 КПК України вони перегляду в касаційному порядку не підлягають.

Суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу виправданого вироку показання свідків, які були очевидцями подій, оскільки вони повністю узгоджуються з показаннями ОСОБА_6 Підстав не довіряти цим показанням судом не встановлено.

За встановлених судом фактичних обставин справи суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про відсутність достатніх доказів для визнання ОСОБА_6 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

Що стосується доводів ОСОБА_5 про те, що суд першої інстанції не дослідив докази отриманих ним тілесних ушкоджень, колегія суддів вважає їх безпідставними.

Як вбачається з вироку, районний суд зазначив, що згідно матеріалів кримінальної справи № 1-734/11 ОСОБА_5 було пред'явлено обвинувачення, визнано у заподіянні ОСОБА_6 під час конфлікту необережного тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості. Під час розгляду кримінальної справи судом були з'ясовані обставини конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також характер їх дій та отриманих ними тілесних ушкоджень, та обґрунтовано зроблено висновок про недоведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.

При залишенні апеляції засудженого без задоволення, а рішення суду першої інстанції без зміни, апеляційний суд зазначив підстави, через які апеляцію визнав необґрунтованою, ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України, є законною та вмотивованою.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість судових рішень, в тому числі і тих, про які йдеться в касаційній скарзі, колегією суддів не встановлено, а тому касаційна скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Керченського районного суду Автономної Республіки Крим від 6 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.