Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І., суддів: Суржка А.В., Франтовської Т.І., за участю прокурора Таргонія О.В., захисника ОСОБА_5,розглянула в судовому засіданні 20 вересня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 8 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 квітня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_6,

Вироком Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 8 лютого 2012 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого що не має судимостей,

засуджено за ч. 3 ст. 309 КК України із застосування ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців ;

за ч. 2 ст. 310 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі вимог ст. 70 КК України визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого більш суворим у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

Змінено запобіжний захід з підписки про невиїзд на тримання під варту негайно у залі суду. Строк відбування покарання вирішено обчислювати з 8 лютого 2012 року.

Вирішено долю речових доказів та судових витрат.

Вироком суду ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що в березні 2011 року, навмисно, незаконно посіяв коноплю на території свого домоволодіння АДРЕСА_1, здійснював догляд за рослинами коноплі, а саме: окучував, поливав з метою доведення їх до стадії зрілості. А, 08.10.2011 року приблизно о 15 годині 35 хвилин, у процесі огляду місця проживання ОСОБА_6, працівники міліції виявили та вилучили 55 кущів коноплі.

Крім того, на початку вересня 2011 року, маючи умисел на незаконне виготовлення, придбання та зберігання наркотичного засобу з метою особистого вживання, по вказаному місцю свого проживання, з 55 кущів коноплі придбав речовину рослинного походження шляхом відділення стеблів коноплі, які помістив у господарчу побудову на подвір'ї свого домоволодіння, які зберігав для особистого вживання, ця речовина сіро - зеленого кольору була виявлена та вилучена 8 жовтня 2011 року приблизно о 15 годині 35 хвилин по місцю проживання засудженого. Згідно висновку експерта № 1/2187 від 19.10.2011 року маса вилученої речовини в перерахунку на суху речовину складає 21645,94 грама, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом,«маріхуаною», маса якого складає особливо великий розмір.

Ухвалою Апеляційного суду АРК від 3 квітня 2012 року апеляцію захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задоволено частково, а вирок Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 8 лютого 2012 року щодо засудженого ОСОБА_6 змінено: його дії з ч.2 ст. 310 КК України перекваліфіковано на ч. 1 ст. 310 КК України, та призначено покарання у виді арешту строком на 6 місяців, а по ч. 3 ст. 309 КК України вважати засудженим до покарання, призначеного судом першої інстанції, та за сукупністю злочинів остаточно визначене покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. В решті вирок районного суду залишено без зміни.

В касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, не оскаржуючи доведеність вини та кваліфікацію дій засудженого ОСОБА_6, порушує питання про зміну судових рішень у зв'язку суворістю призначеного покарання. Просить звільнити засудженого від відбування покарання з встановленням іспитового строку на підставі вимог ст. 75 КК України, з урахуванням того, що ОСОБА_6 раніше не судимий, у повному обсязі визнав себе винним за ч. 3 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, покаявся, є інвалідом 3 групи з дитинства «глухонімим», має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_7, 1997 року народження.

Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_5, який підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити; прокурора, який заперечував проти касаційної скарги захисника та вважав, що судові рішення слід залишити без зміни; перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок судових інстанцій про винність ОСОБА_6 у скоєнні злочинів, при обставинах, викладених у вироку районного суду та ухвалі апеляційного суду, кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 310, ч. 3 ст. 309 КК України у касаційному порядку не оскаржуються.

Що стосується доводів захисника про суворість призначеного засудженому покарання, та необхідність звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі вимог ст. 75 КК України, то з ними погодитися не можна.

Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

А, ст. 75 КК України передбачено звільнення особи від відбування покарання з випробуванням, якщо суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Суди виконали ці вимоги закону та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Так, як вбачається з матеріалів справи, суд першої та апеляційної інстанцій при призначенні ОСОБА_6 остаточного покарання у виді трьох років шести місяців позбавлення волі врахували особу засудженого, стан його здоров'я, те, що він має на утриманні неповнолітню доньку 2007 року народження; що раніше не притягувався до кримінальної відповідальності; повністю визнав себе винним, покаявся у скоєному, сприяв працівникам міліції у розкритті злочинів. Але, з урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчинених злочинів, їх тяжкості, судові інстанції прийшли до висновку про можливість призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, та про відсутність підстав для звільнення його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, свої рішення вмотивували.

З урахуванням наведеного, фактичних обставин справи, доводів касаційної скарги захисника, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі строком на три роки шість місяців, яке належить йому відбувати реально, відповідає положенням ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги захисника.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановлених судових рішень, та які є безумовною підставою для їх скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим від 8 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 3 квітня 2012 року щодо засудженого за ч.1 ст. 310, ч.3 ст. 309 КК України ОСОБА_6 залишити без зміни.