Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У х в а л а
Іменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Пойди М.Ф.суддів Швеця В.А., Литвинова О.М.,за участю прокурора Гладкого О.Є.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 вересня 2012 року справу за касаційною скаргою заступника прокурора Миколаївської області на вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10 лютого 2012 року
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження, громадянина України, раніше не судимого
засуджено:
- за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 року
народження, громадянина України, раніше не судимого
засуджено:
- за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік з покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вирішено цивільний позов та долю речових доказів по справі.
В апеляційному порядку справа не переглядалась.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 визнані винними та засуджені за те, що за обставин, встановлених вироком суду, вони, 27.06.2011 року та 25.09.2011 року, повторно, за попередньою змовою між собою, поблизу с. Пересадівка, Жовтневого району, Миколаївської області, таємно викрали належне ВАТ «Родина-Агро» майно, загальною вартістю 5364 гривні.
Крім того, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, 26.09.2011, о 18 годині 15 хвилин, за попередньою змовою між собою поблизу с. Пересадівка, Жовтневого району, Миколаївської області, повторно таємно викрали належне ВАТ «Родина-Агро» майно, проте злочинний умисел до кінця не довели з незалежних від їх волі причин.
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікації дій засуджених і доведеності їх вини, просить скасувати вирок суду першої інстанції та справу направити на новий судовий розгляд з підстав істотного порушення кримінально-процесуального закону, яке, на його думку, було допущено судом першої інстанції при вирішенні питання про речові докази. Прокурор вважає, що всупереч вимогам ст. ст. 81, 330 КПК України суд не конфіскував знаряддя злочину, що належить ОСОБА_5 та яке було визнано речовим доказам у справі і вилучене, а повернув його засудженому.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що вирок суду необхідно скасувати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 330 КПК України при постановленні вироку суд вирішує питання про речові докази, керуючись правилами, викладеними в статті 81 цього Кодексу.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 81 КПК України знаряддя злочину, що належать обвинуваченому, конфіскуються.
Як вбачається з матеріалів справи, належний ОСОБА_5 автомобіль марки «Москвич» 2137 жовтого кольору, Д.Н. НОМЕР_1 та саморобний причеп до нього, канат, кувалда, монтировка, молоток були визнані речовими доказами по справі (а.с. 17).
За матеріалами справи видно, що вищезазначені речові докази виступали знаряддями скоєних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 злочинів.
Суд першої інстанції під час постановлення вироку при вирішенні питання про долю цих речових доказів по справі безпідставно повернув їх засудженому ОСОБА_5 чим допустив порушення кримінально-процесуального закону, яке відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України колегія суддів визнає істотним, оскільки воно призвело до ухвалення неправильного рішення в цій частині.
З огляду на викладене, касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а справа направленню на новий судовий розгляд в порядку, передбаченому ст. ст. 409 - 411 КПК України, оскільки в решті вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст. ст. 394- 398, 409 - 411 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Жовтневого районного суду Миколаївської області від 10 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_8 - скасувати в частині вирішення питання про речові докази, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку, передбаченому ст. ст. 409 - 411 КПК України.
С у д д і: М.Ф. Пойда В.А. Швець О.М. Литвинов