Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.суддів Швеця В.А., Литвинова О.М.,за участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 вересня 2012 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 06 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 04 жовтня 2011 року щодо нього.

Вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 06 червня 2011 року ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 01 серпня 2002 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого у зв'язку з відбуттям покарання 24.03.2005 року засуджено за ч. 2 ст. 187, ст. 69 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 04 жовтня 2011 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він, 22 грудня 2010 року, о 13 годині в м. Рівне, на вул. Здолбунівській, діючи за попередньою змовою з двома невстановленими досудовим слідством особами, вчинив напад на неповнолітнього ОСОБА_6, в ході якого невстановлені особи, знаходячись за спиною неповнолітнього, тримали його за плечі, а ОСОБА_5, діставши з кишені куртки ножа та погрожуючи його застосуванням, заволодів майном ОСОБА_6 на загальну суму 488 гривень 76 копійок.

У касаційній скарзі, за її змістом, засуджений ОСОБА_5 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і справу направити на нове розслідування, у зв'язку з необхідністю, на його думку, перекваліфікувати вчинені ним дії з ч. 2 ст. 187 та на ч. 2 ст. 186 КК України, посилаючись при цьому на неповноту та однобічність досудового і судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи. Також засуджений не погоджується з призначеним йому покаранням, яке на його думку є занадто суворим і несправедливим.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що судові рішення слід залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

В скарзі засуджений не погоджується з кваліфікацією його дій, вважаючи, що їх необхідно перекваліфікувати з ч. 2 ст. 187 на ч. 2 ст. 186 КК України, проте, обґрунтовуючи зазначені вимоги, оспорює фактичні обставини справи, вказує на однобічність і неповноту досудового і судового слідства, тоді як перевірка цих обставин до повноважень касаційного суду, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не віднесена.

Тому колегія суддів при розгляді справи за касаційною скаргою засудженого на вирок місцевого суду і ухвалу апеляційного суду, постановлену щодо цього вироку, виходить із фактичних обставин, установлених рішеннями цих судів.

Аналіз зібраних по справі доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 187 КК України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що доводи касаційної скарги засудженого є аналогічними доводам, викладеним у його апеляційній скарзі, на які судом апеляційної інстанції, відповідно до вимог ст. 377 КПК України, дано вичерпні та вмотивовані відповіді, з якими погоджується і суд касаційної інстанції.

Призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, адже судом було враховано наявні у матеріалах справи відомості про його особу і відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання. Переконливих доводів про необхідність призначення ОСОБА_5 більш м'якого покарання у касаційній скарзі не наведено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що передбачені ч. 1 ст. 398 КПК України підстави для скасування судових рішень щодо ОСОБА_5 відсутні.

Істотних порушень судами вимог кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційну скаргу засудженого залишити без задоволення, а вирок Рівненського міського суду Рівненської області від 06 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 04 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.