Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф. суддів Швеця В.А., Литвинова О.М.,за участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 вересня 2012 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 01 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5

Вироком Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 01 листопада 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України такого, що не має судимості

засуджено:

за ч. 2 ст. 309 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 310 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки з покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він, за обставин, викладених у вироку, в період з травня 2011 року по 10 вересня 2011 року в АДРЕСА_1, незаконно вирощував 75 кущів конопель.

Крім того, 28 серпня 2011 року, ОСОБА_5 о 10 годині за вищевказаною адресою, незаконно придбав та виготовив особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс вагою 13, 83 г, в перерахунку на суху речовину і зберігав його у себе вдома без мети збуту.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи кваліфікації дій та доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, просить скасувати вирок суду першої інстанції, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд, у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості. На його думку, судом не в повній мірі враховані фактичні обставини справи та дані про особу засудженого, який вчинив два злочини, один з яких є тяжким, не працює, в минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, перебуває на обліку в наркологічному диспансері. Тому, вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання не буде достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від його відбування з випробуванням.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, постановляючи вирок щодо ОСОБА_5 ці вимоги закону врахував не в повній мірі.

З матеріалів справи вбачається, що місцевий суд, обираючи міру покарання засудженому врахував дані про особу засудженого, який вчинив два злочини, один з яких, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, не працює, має постійне місце проживання, позитивно характеризується, повністю визнав свою вину, а також обставини, що пом'якшують покарання (визнання вини, щире каяття) та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Однак поза увагою суду залишилося те, що ОСОБА_5 в минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності за злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, перебуває на обліку в наркологічному диспансері з діагнозом «опійна наркоманія».

Крім того, приймаючи рішення про застосування до ОСОБА_5 ст. 75 КК України суд першої інстанції прийняв до уваги лише те, що засуджений позитивно характеризується, проте не врахував того, що згідно з вимогами ст. 75 КК України, для звільнення особи від відбування покарання з випробуванням необхідно враховувати не тільки особу засудженого та обставини справи, а й ступінь тяжкості вчиненого злочину.

З матеріалів справи вбачається, що один з вчинених засудженим злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких, але вирок суду не містить в собі посилання на те, яким чином при звільненні від відбування покарання ОСОБА_5 врахована ступінь тяжкості скоєного ним злочину.

Тому, колегія суддів приходить до висновку, що застосування судом до засудженого ст. 75 КК України є передчасним та необґрунтованим належним чином.

Таким чином, доводи прокурора про неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного ОСОБА_5 покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості знайшли своє підтвердження та є обґрунтованими, в зв'язку з чим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, судове рішення щодо ОСОБА_5 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого суду слід ретельніше вивчити дані про особу засудженого, врахувати та дати належну оцінку всім обставинам справи, і призначити йому покарання, яке буде відповідати вимогам ст. 65 КК України.

Керуючись ст.ст. 394- 398 КПК України, -

касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.

Вирок Совєтського районного суду м. Макіївки Донецької області від 01 листопада 2011 року щодо ОСОБА_5 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.