Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Лагнюка М.М.,суддів Слинька С.С. та Дембовського С.Г.,за участю прокурора Саленка І.В.,потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6,представника потерпілих ОСОБА_7,захисника ОСОБА_8,

розглянула в судовому засіданні 20 вересня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, представника потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_10 на вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 2 квітня 2012 року.

Вироком Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2011 року

ОСОБА_11,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що судимості не мав,

був засуджений за:

частиною 2 статті 286 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_11 на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 по 140 000 грн моральної шкоди кожному, на користь ОСОБА_9 15 000 грн моральної шкоди та 382 грн 40 коп. матеріальної шкоди, на користь НДЕКЦ У МВС України в Івано-Франківській області - 1032 грн та Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз 3275 грн 70 коп. судових витрат пов'язаних з проведенням експертиз.

Згідно з вироком, 27 липня 2010 року о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_11 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, керуючи автомобілем «ВАЗ 21 214», д.н.з. НОМЕР_4, рухався по вул. Козоріса в м. Калуші в напрямку вул. Добрівлянської. Попереду нього рухався автомобіля марки «MAN 18410», д.н.з. НОМЕР_5, з напівпричепом марки «SCHWARZMUELLER», Д.Н.З. НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_12, який завчасно до початку маневру включив лівий світловий покажчик повороту перед зміною руху і переконався, що це буде безпечним та не створить перешкод. ОСОБА_11 в порушення п. п. 2.3 б, 2.9 а, 10.1, 12.1, 14.2 б., 14.6 а. Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , проявивши неуважність під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не урахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав маневр обгону автопоїзду, в результаті чого здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які йшли тротуаром в попутному напрямку.

В результаті дорожньо-транспортної події потерпіла ОСОБА_14 від отриманих ушкоджень померла, ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_13 - тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 2 квітня 2012 року вирок щодо ОСОБА_11 змінено. З мотивувальної частини вироку виключено вказівку про те, що ОСОБА_11 вину визнав частково. В решті вирок залишено без зміни.

Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та представник потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_10, у поданих ними касаційних скаргах, які є аналогічними за своїм змістом, просять судові рішення щодо ОСОБА_11 скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування своїх скарг посилаються на те, що при призначенні покарання ОСОБА_11 судом не враховано, що він в стані алкогольного сп'яніння виїхав на тротуар та здійснив наїзд на дітей, вину не визнав, а у вчиненому не розкаявся, з метою уникнути відповідальності давав неправдиві показання, завдану шкоду не відшкодував.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення потерпілих і представника потерпілих, які підтримали касаційні скарги, пояснення прокурора, який не заперечував проти задоволення касаційних скарг потерпілих, пояснення захисника, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Подія злочину, доведеність винуватості та правильність кваліфікації судом за частиною 2 статті 286 КК України злочинних дій ОСОБА_11 в касаційних скаргах не заперечуються.

Доводи касаційних скарг потерпілих та представника потерпілої про невідповідність призначеного ОСОБА_11 покарання ступені тяжкості злочину та його особі слід визнати обґрунтованими.

Відповідно до статті 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Проте, як видно з вироку, суд при призначенні покарання ОСОБА_11 не врахував, що він вчинив тяжкий злочин, а саме, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння виїхав на тротуар та здійснив наїзд на ні в чому невинних дітей, внаслідок чого сталася смерть неповнолітньої ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_2, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 та тілесних ушкоджень середньої тяжкості малолітній дитині ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_4. Засуджений вину не визнав, а вчиненому не розкаявся, завдану матеріальну шкода потерпілим не відшкодував.

Таким чином, ураховуючи наведене, тяжкість вчиненого злочину, особу засудженого, відсутність обставин, які пом'якшують покарання, суд першої інстанції призначив покарання, яке є недостатнє для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

На вказане не звернув уваги й апеляційний суд, залишаючи вирок в цій частині без зміни.

З уваги на викладене, вирок суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно всебічно, повно і об'єктивно дослідити докази, дати їм належну оцінку та за умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення призначити покарання, яке відповідало б вимогам статті 65 КК України, бо призначене ОСОБА_11 покарання є явно несправедливим через його м'якість.

На підставі викладеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, представника потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_10 задовольнити.

Вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 17 листопада 2011 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 2 квітня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_11 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.