5-4261км12 Про безпідставне нарахування та отримання головним бухгалтером сільської ради надбавки за вислугу років як державний службовець - 20.09.2012 Прийняття

головуючого Лагнюка М.М., суддів Слинька С.С. і Дембовського С.Г., за участю прокурора захисника виправданої Шевченко О.О., ОСОБА_5, ОСОБА_6 розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Волинської області на вирок Горохівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 24 лютого 2012 року щодо ОСОБА_6

Зазначеним вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, таку, що не має судимості,

виправдано за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України за відсутністю в її діях складу злочину.

Органами досудового слідства ОСОБА_6 обвинувачувалася в тому, що вона, будучи службовою особою, працюючи головним спеціалістом по бухгалтерському обліку з 22.04.2003 року по 28.04.2006 року, головним бухгалтером з 28.04.2006 року по 04.02.2011 року Скобелківської сільської ради в с. Скобелка Горохівського району Волинської області, умисно з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, у період з травня 2003 року по грудень 2010 року безпідставно нараховувала та отримувала надбавки за вислугу років як державний службовець, за інтенсивність, матеріальну допомогу й премію, внаслідок чого заволоділа бюджетними коштами на суму 22647, 53 грн., спричинивши матеріальну шкоду держаним інтересам в особі органу місцевого самоврядування Скобелківської сільської ради.

Крім того, ОСОБА_6 у вказаний період часу умисно внесла до офіційних документів завідомо неправдиві відомості щодо нарахування та виплати заробітної плати, розміру належної їй надбавки за вислугу років, за інтенсивність, премій та матеріальної допомоги.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 24 лютого 2012 року вирок щодо ОСОБА_6 у частині її виправдання за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України залишено без зміни.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону з направленням справи на новий судовий розгляд, посилаючись при цьому на безпідставність виправдання зазначеної особи. Крім того, вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора на підтримання касаційної скарги, ОСОБА_6 та її захисника, які просили залишити без задоволення скаргу прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню.

Висновок суду щодо виправдання ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України є передчасним і не ґрунтується на законі та матеріалах справи.

Відповідно до ст. 323 КПК України як обвинувальний, так і виправдувальний вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Як зазначено у ст. 334 КПК України, мотивувальна частина виправдувального вироку, серед іншого, повинна містити підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, із яких суд відкидає докази обвинувачення.

Із цього випливає, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують підсудну, проаналізувати їх та дати оцінку з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, зазначених у ст. 324 КПК України.

Виправдовуючи ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, суд не дотримався цих вимог закону.

Аргументуючи висновок про відсутність в діях підсудної складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, суд послався, зокрема, на показання ОСОБА_6 у судовому засіданні про те, що вона працювала саме бухгалтером Скобелківської сільської ради. Штатного розпису централізованої бухгалтерії та самої назви централізованої бухгалтерії вона не бачила. Всі нарахування здійснювала правильно, і не з власної ініціативи.

Разом із тим, у порушення вказаних вимог закону суд не звернув увагу та належно не проаналізував у вироку інші докази, якими орган досудового слідства обґрунтував доведеність обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів й не навів мотивів із яких він відкидає їх.

Так судом у вироку було наведено докази згідно з якими ОСОБА_6 займала посаду головного бухгалтера, завідуючою відділенням бухгалтерського обліку (посадова інструкція, довідка сільської ради, акт ревізії та інші) однак відповідної оцінки цим обставинам в контексті наявності чи відсутності у підсудної службових (організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських) повноважень не дано.

Крім того, судом без належного аналізу залишені наявні у справі дані щодо створення та діяльності на території Скобелківської сільської ради централізованої бухгалтерії (рішення виконавчого комітету Горохівської районної Ради депутатів трудящих, окремий штатний розпис централізованої бухгалтерії, розпорядження голови Скобелківської сільської ради) та щодо обізнаності підсудної з цими обставинами.

Разом із тим, не взято до уваги і рішення суду від 28.02.2007 року за позовом ОСОБА_6 до управління ПФУ в Горохівському районі про зарахування останній стажу роботи на посаді бухгалтера централізованої бухгалтерії з 23.04.1979 року по 20.04.2003 року до стажу державної служби, яке вступило в законну силу.

Усім цим доказам суд мав дати належну оцінку в сукупності, що зроблено ним не було.

Тому за наведених обставин висновок суду про виправдання ОСОБА_6 за відсутністю в її діях складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, є передчасним, зроблено без повного, всебічного та об'єктивного аналізу наявних у справі доказів, а тому не може визнаватися законним та обґрунтованим.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок, а також ухвала апеляційного суду, якою залишено без задоволення аналогічну апеляцію прокурора, підлягають скасуванню в повному обсязі, а справа направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно ретельно дослідити всі докази по справі, дати належну правову оцінку діям ОСОБА_6 та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 394 - 396 КПК України

касаційну скаргу заступника прокурора Волинської області задовольнити.

Вирок Горохівського районного суду Волинської області від 28 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 24 лютого 2012 року щодо ОСОБА_6 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.