Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.суддів Швеця В.А., Литвинова О.М.,за участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 вересня 2012 року справу за касаційною скаргою заступника прокурора Кіровоградської області на вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 січня 2012 року щодо ОСОБА_5

Вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 28 жовтня 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, громадянина України, раніше судимого вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2010 року за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 296, ст. ст. 104, 76 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з іспитовим строком 1 (один) рік, засуджено за ч. 2 ст. 289, ст. 69 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано покарання, призначене вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 червня 2010 року та визначено ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 4 (чотирьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.

В силу ст. ст. 75, 104 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки з покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 січня 2012 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни.

ОСОБА_5 визнаний винним та засуджений за те, що 01 квітня 2011 року о 03 годині, по вул. Леніна, 17, в с. Межирічка, Голованівського району, Кіровоградської області, він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повторно незаконно заволодів належним ОСОБА_6 транспортним засобом марки «Ваз 21063», д.н.з. НОМЕР_1, вартістю 13038 гривень, після чого пошкодив його, чим заподіяв потерпілому матеріальні збитки на суму 1000 гривень.

У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і справу направити на новий судовий розгляд в зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що переважна більшість перерахованих судом обставин, пом'якшуючих покарання та обставин, які на думку судів істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, на його думку такими не є та не можуть бути підставами для застосування ст. 69 КК України. Крім того, вказує на те, що злочин засудженим вчинено у стані алкогольного сп'яніння та в період іспитового строку, встановленого за вчинення іншого злочину, тому повторне застосування ст. ст. 75, 104 КК України в даному випадку є незаконним. Зазначає, що судами неправильно застосовано ст. 104 КК України, якою тривалість іспитового строку неповнолітній особі встановлюється в межах від одного до двох років. Також стверджує, що апеляційний суд, всупереч вимогам ст. 377 КПК України, належним чином не мотивував свою ухвалу та не спростував всіх доводів апеляції прокурора.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що вирок та ухвалу суду необхідно скасувати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Колегія суддів звертає увагу на те, що доводи касаційної скарги прокурора, є аналогічними доводам, викладеним у його апеляційній скарзі.

Відповідно до положень, передбачених у ст. 377 КПК України, апеляційний суд, розглянувши справу та залишивши апеляцію без задоволення, складає ухвалу, в мотивувальній частині якої вказує підстави, через які апеляцію визнано необґрунтованою та докладні мотиви прийнятого рішення.

Зі змісту ухвали видно, що, залишаючи апеляцію прокурора без задоволення, апеляційний суд не навів у ній докладних мотивів на спростування доводів апеляції щодо необхідності призначення більш суворого покарання та неправильного застосування кримінального закону при звільненні ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, обмежившись загальними фразами про те, що призначене покарання відповідає вимогам ст. ст. 69, 75 та 104 КК України.

Перевіряючи рішення місцевого суду, суд апеляційної інстанції обґрунтував своє рішення лише щодо доводів апеляції прокурора про застосування ст. 69 КК України при призначенні засудженому покарання, при цьому повторивши в своїй ухвалі мотивацію вироку суду першої інстанції та обмежившись загальною фразою про те, що вирок є законним та обґрунтованим.

Зміст оскаржуваної ухвали апеляційного суду свідчить про те, що при розгляді цієї справи більшість доводів прокурора були залишені поза увагою суду, адже апеляційний суд не звернув уваги на доводи апеляції прокурора, в тому числі на ті, що засуджений скоїв злочин в період іспитового строку, встановленого за вчинення іншого злочину.

Отже, враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційним судом було допущено такі порушення вимог кримінально процесуального закону, які слід визнати істотними та на підставі ст. 370, п. 1 ч. 1 ст. 398 КПК України, скасувати ухвалу апеляційного суду і справу направити на новий апеляційний розгляд, під час якого суду необхідно розглянути подану на вирок апеляцію і прийняти законне та обґрунтоване рішення, відповідно до вимог ст. 377 КПК України, звернувши також увагу на всі доводи, зазначені у касаційній скарзі. При цьому колегія суддів вважає, що звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України слід вважати неправильним застосуванням кримінального закону.

Керуючись ст. 394- 398 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Скасувати ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 17 січня 2012 року щодо ОСОБА_5 та справу направити на новий апеляційний розгляд.