Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,суддів:Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М.,за участю прокурора Сингаївської А.О.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 18 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5,

Вироком Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2012 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 272 КК України до штрафу в розмірі 850 грн. без позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2011 року ОСОБА_5 звільнено від призначеного покарання.

В апеляційному порядку справа не розглядалась.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він, будучи начальником авто газозаправної станції ТОВ «Амкол», розташованої в с. Калинівське Синельниківського району Дніпропетровської області, і особою, яка відповідала за безпечне проведення робіт в газовому господарстві, які згідно Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці № 15 від 26 січня 2005 року (z0232-05) , віднесені до робіт з підвищеною небезпечністю, в період з квітня 2008 року по 16 червня 2011 року, допустив порушення п.п. 1.2.3, 4.8.11, 4.8.27, 4.8.89, 4.8.13, 4.8.16 «Правил безпеки систем газопостачання України», затверджених наказом Держнаглядохоронпраці № 254 від 1 жовтня 1997 року (z0318-98) , а саме не забезпечив проходження навчання працівниками АГЗС безпечних методів і прийомів виконання робіт в газовому господарстві, допустив експлуатацію технологічного обладнання АГЗС з витоками газу, не провів щорічний плановий ремонт запірної арматури, допустив експлуатацію ємкості зрідженого газу з невідрегульованими запобіжними зкидуючими клапанами, що створило загрозу смерті людей або настання інших тяжких наслідків.

У касаційній скарзі заступник прокурора області, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, порушує питання про скасування вироку суду щодо ОСОБА_5 та закриття кримінальної справи. Вказує на те, що суд на підставі п. «в» ст. 1, ст.ст. 6, 8 Закону України «Про амністію у 2011 році» мав звільнити підсудного від кримінальної відповідальності та закрити справу, а не постановляти обвинувальний вирок та звільняти його від призначеного покарання.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2011 року підлягають звільненню від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах визначених цим Законом, особи, які підпадають під дію статті 1 цього Закону, кримінальні справи стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи не розглянуті судами, а так само розглянуті судами, але вироки не набрали законної сили, про злочини, вчинені до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. «в» ст. 1 цього Закону звільненню від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених зокрема, за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, не позбавлені батьківських прав та які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 органами досудового слідства обвинувачувався у вчиненні необережного злочину, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, який не є особливо тяжким. Батьківських прав підсудний не позбавлявся та має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Під час судового слідства просив застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2011 році» (3680-17) .

Таким чином, місцевий суд, розглянувши клопотання ОСОБА_5 про застосування амністії, повинен був звільнити його від кримінальної відповідальності та закрити справу.

Разом з тим, суд допустив неправильне застосування кримінального закону та постановив щодо ОСОБА_5 обвинувальний вирок і звільнив його від призначеного покарання на підставі акту амністії, що є підставою для скасування вироку.

Враховуючи, що ОСОБА_5 до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2011 року (3680-17) вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким, не позбавлений батьківських прав та має на утриманні двох неповнолітніх дітей і просив застосувати до нього амністію, колегія суддів вважає за необхідне на підставі п. «в» ст. 1, ст. 6 цього Закону, звільнити його від кримінальної відповідальності, а справу закрити.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.

Вирок Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати.

На підставі п. «в» ст. 1, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році» від 8 липня 2011 року ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 272 КК України, а справу закрити.