Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,суддів Крещенка А.М., Пузиревського Є.Б.,за участю прокурора Опанасюка О.В. розглянула в судовому засіданні у м. Києві 18 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_9 на вирок Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від

15 листопада 2011 року.

Вказаним вироком

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що в силу

ст. 89 КК України судимості не має,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

- за ч. 3 ст. 307 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

- за ч. 1 ст. 306 КК України на 5 років позбавлення волі років з конфіскацією майна, що належить йому на праві особистої власності;

- за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності.

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

- за ч. 3 ст. 307 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності.

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

- за ч. 3 ст. 307 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, раніше не судимого,

засуджено:

- за ч. 3 ст. 307 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності.

У вироку вирішено питання судових витрат та долю речових доказів.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_13 судові рішення щодо якого у касаційному порядку не оспорюються.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від

15 листопада 2011 року вказаний вирок змінено. Виключено з мотивувальної частини вказівку про наявність судимості у ОСОБА_9

В решті вирок залишено без зміни.

Засуджені ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9 визнані винуватими та засуджені за те, що вони у складі організованої злочинної групи, яку у червні 2010 року організував ОСОБА_10, із залученням для скоєння злочину ОСОБА_13 та за попередньою змовою з ним, за обставин викладених у вироку, на території Сакського району Автономної Республіки Крим та міста Вінниці, в період з червня по грудень 2010 року, повторно незаконно придбали, зберігали, перевезли та переслали з метою збуту, а також збули в місцях масового перебування громадян психотропні речовини - амфетамін у великих та особливо великих розмірах.

Крім того, з 11 по 12 серпня 2010 року за обставин викладених у вироку, члени організованої злочинної групи ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 здійснили всі дії, спрямовані на незаконне придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту, а також незаконний збут психотропної речовини - амфетаміну в особливо великому розмірі, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їхньої волі.

Крім того, ОСОБА_10, як організатор злочинної групи, з метою продовження незаконного обігу наркотичних засобів, використовував для цього частину коштів, отриманих від їх злочинної діяльності.

4 грудня 2010 року, за місцем проживання ОСОБА_10, були виявлені та вилучені вогнепальна зброя - пістолет та боєприпаси до нього, які він без передбаченого законом дозволу придбав та зберігав.

Також, засуджені ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 визнані винними та засуджені за ч.2 ст. 307 КК України

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 порушує питання про зміну вказаних судових рішень щодо ОСОБА_12 у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Просить застосувати до ОСОБА_12 положення ст. 69 КК України.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 порушує питання про зміну вказаних судових рішень щодо ОСОБА_11 у зв'язку з порушеннями кримінально-процесуального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Просить застосувати до засудженого ОСОБА_11 положення ст. 69 КК України. Крім того, вважає, що дії його підзахисного судом кваліфіковані невірно, а склад злочину, передбачений ч.2 ст. 307 КК України взагалі відсутній.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5 порушує питання про зміну вказаних судових рішень щодо ОСОБА_9 у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості. Просить застосувати до засудженого положення ст. 69 КК України.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_9 порушує питання про зміну вказаних судових рішень та пом'якшення призначеного йому покарання.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 порушує питання про порушення кримінально-процесуального закону при проведенні досудового та судового слідства, що потягло безпідставне, на його думку, засудження ОСОБА_10 за ч.1 ст.306, ч.3 ст.307, ч.2 ст.15,ч.3, ст. 307 КК України. Крім того, вважає незаконними судові рішення і в частині призначеного покарання, просить їх змінити через невідповідність призначеного ОСОБА_10 покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг та просив судові рішення щодо засуджених залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги захисників ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню, а решта касаційних скарг задоволенню не підлягають з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 398 КПК України суд касаційної інстанції не перевіряє вироки місцевих судів щодо неповноти і однобічності досудового та судового слідства, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Натомість, зазначені обставини перевірялися апеляційним судом, ухвала суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України і доводи апелянтів у цій частині визнані безпідставними з наведенням в ухвалі відповідних мотивів такого висновку.

З рішенням апеляційного суду у цій частині погоджується і колегія суддів, оскільки підстав для сумнівів у достовірності та допустимості доказів, на які суд послався у вироку, під час перевірки матеріалів справи не виявлено.

Отже, висновки суду про доведеність винуватості та кваліфікація дій засуджених:

- ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 306, ч. 1 ст. 263 КК України;

- ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України;

- ОСОБА_9 за ч.3 ст. 307 КК України є правильними та грунтуються на досліджених у судовому засіданні та детально наведених у вироку доказах.

Твердження захисників та засудженого ОСОБА_9 про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочинів та особам засуджених є безпідставним, оскільки покарання їм призначено у відповідності до вимог статей 50, 65 КК України з врахуванням всіх обставин справи, в тому числі і тих, які зазначені у касаційних скаргах. Це покарання не є максимальним покаранням, установленим санкцією ч.3 ст. 307 КК України.

Апеляційний суд, під час перегляду справи, перевірив відповідність призначеного засудженим покарання тяжкості злочину та особі кожного із них і дійшов правильного висновку, що воно є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення нових злочинів.

З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки будь-яких даних, які б давали підстави для пом'якшення покарання засудженим в тому числі із застосуванням до них положень ст. 69 КК України, не встановлено.

Разом з тим, місцевий суд, в порушення вимог ст. 334 КПК України, не виклав у вироку обвинувачення, визнаного судом доведеним щодо засуджених ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 за ч.2 ст. 307 КК України по факту незаконного придбання ними, виготовленні, зберіганні, перевозці та пересилці з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу.

Апеляційний суд на ці порушення процесуального закону уваги не звернув та, порушивши вимоги ст. 377 КПК України, відповіді на доводи захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо засуджених за ч.2 ст. 307 КК України ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не дав і вирок у цій частині безпідставно визнав законним.

За таких обставин, судові рішення у частині засудження ОСОБА_10, ОСОБА_12 і ОСОБА_11 за ч.2 ст. 307 КК України у відповідності до вимог ст. 396, 398 КПК України підлягають скасуванню у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а справа у цій частині направленню на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 395- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційні скарги захисників: ОСОБА_8 щодо ОСОБА_11, ОСОБА_7 щодо ОСОБА_10, ОСОБА_6 щодо ОСОБА_12 задовольнити частково.

Вирок Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2011 року щодо ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в частині їх засудження за ч.2 ст. 307 КК України скасувати і справу щодо них у цій частині направити на новий судовий розгляд.

Вважати ОСОБА_10 засудженим за ч. 3 ст. 307 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

- за ч. 1 ст. 306 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

- за ч. 1 ст. 263 КК України на 3 роки позбавлення волі і на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

ОСОБА_11 вважати засудженим за ч. 3 ст. 307 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності і на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності.

ОСОБА_12 вважати засудженим за ч. 3 ст. 307 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 307 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності і на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 9 років з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві особистої власності.

Ці ж судові рішення щодо ОСОБА_9 залишити без зміни, а касаційні скарги захисника ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_9 - без задоволення.