Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В., суддів: за участю прокурора Крещенка А.М., Пузиревського Є.Б., Казнадзея В.В., розглянула в судовому засіданні 18 вересня 2012 року у м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, потерпілого ОСОБА_5 на вирок Апеляційного суду Волинської області від 5 червня 2012 року.

Вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 21 березня 2012 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 27 грудня 2011 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з випробування із іспитовим строком 2 роки,

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України даний вирок та вирок Нововолинського міського суду від 27 грудня 2011 року постановлено виконувати самостійно.

ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 27 липня 2011 року шляхом пошкодження віконного скла проник в дачний будинок АДРЕСА_1 звідки таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 242 грн.

Він же, 27 липня 2011 року шляхом зламу замку вхідних дверей проник у дачний будинок НОМЕР_1 вказаного дачного масиву звідки таємно, повторно викрав майно потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 1050 грн.

Крім того, на початку листопада 2011 року, ОСОБА_6 у вечірній час, шляхом віджиму замка вхідних дверей проник в дачний будинок АДРЕСА_2, звідки таємно, повторно викрав майно потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 2335 грн.

Цей вирок місцевого суду в частині призначення засудженому покарання скасовано Апеляційним судом Волинської області та постановлено свій вирок з призначенням ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки.

У касаційній скарзі прокурор просив вирок апеляційного суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Посилався на те, що суд належним чином не врахував ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів та дані про особу засудженого. На думку прокурора, суд безпідставно застосував до ОСОБА_6 положення ст. 69 КК України.

Як вбачається із змісту касаційної скарги потерпілого ОСОБА_5, останній також ставить питання про скасування вироку апеляційного суду у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора в підтримку касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, а також кваліфікація злочинних дій за ч. 3 ст. 185 КК України є правильними і у касаційних скаргах не оспорюються.

Доводи касаційних скарг прокурора та потерпілого ОСОБА_5 про те, що апеляційний суд без достатніх підстав призначив засудженому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України є безпідставними.

При призначенні ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України суд урахував як тяжкість вчиненого злочину, так і дані про особу засудженого, який хоча і притягувався раніше до кримінальної відповідальності, але щиро розкаявся у скоєному, сприяв розкриттю злочину, є особою молодого віку, позитивно характеризується за місцем навчання, а також відшкодував збитки потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які просили не позбавляти його волі (а.с. 132, 135, 145).

З урахуванням наведених у вироку обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_6 покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді обмеження волі, яке відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Призначене ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

За таких обставин, твердження у касаційних скаргах прокурора та потерпілого про необґрунтовану м'якість призначеного покарання, є безпідставними.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів .

Вирок Апеляційного суду Волинської області від 5 червня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги прокурора та потерпілого ОСОБА_5 - без задоволення.