Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В.,суддів:Пузиревського Є.Б., Крещенка А.М.,за участю прокурора Сенюк В.О.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 18 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, на вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2011 року

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України, такого, що не має

судимості на підставі ч. 3 ст. 88 КК України,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 368 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій, строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладанням обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року вирок щодо ОСОБА_5 змінено, в порядку ч. 2 ст. 365 КПК України з мотивувальної частини вироку виключено посилання суду про необхідність позбавлення ОСОБА_5 8 рангу посадової особи місцевого самоврядування.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він, обіймаючи посаду Солонівського сільського голови Городнянського району, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, вдень 7 квітня 2011 року в с. Солонівка Городнянського району отримав від приватного підприємця ОСОБА_6 хабар у вигляді мобільного телефону «Nokia-5130» вартістю 1280 грн. за сприяння в прийнятті Солонівською сільською радою рішення на користь останнього про надання дозволу на виготовлення технічної документації на відведення земельної ділянки для розміщення торгового об'єкту.

Близько 11-ї години 5 травня 2011 року ОСОБА_5, знаходячись в приміщенні Солонівської сільської ради в с. Солонівка Городнянського району, видав приватному підприємцю ОСОБА_6 за домовленістю з останнім два рішення 4-ї сесії шостого скликання Солонівської сільської ради від 28 квітня 2011 року «Про надання дозволу на проект відведення земельної ділянки для розміщення торгової точки» та «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на водний об'єкт», за сприяння в прийнятті яких ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6 хабар у розмірі 55 тисяч грн.

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Вказує, що судами не враховано тяжкість скоєних ОСОБА_5 злочинів і що засуджений раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Крім того, зазначає, що судом безпідставно не застосовано до ОСОБА_5 ст. 54 КК України, оскільки засуджений вчинив злочин, який тісно пов'язаний з його професійною діяльністю.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікацію його дій в касаційній скарзі прокурора не оскаржуються.

Посилання прокурора на невідповідність призначеного судом покарання тяжкості злочину і особі засудженого ОСОБА_5 внаслідок м'якості, є непереконливими.

Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Призначаючи покарання ОСОБА_5, суд з достатньою повнотою врахував, що він вчинив тяжкий злочин, особу винного, який має незадовільний стан здоров'я, позитивну характеристику і на утриманні двоє дітей-інвалідів ІІ групи, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність призначення засудженому покарання в межах санкції частини статті, за якою його визнано винним, та можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням з максимальним іспитовим строком.

Згідно з вимогами ст. 54 КК України призначення додаткового покарання у виді позбавлення рангу не є обов'язковим. У даному випадку суд апеляційної інстанції, врахувавши обставини справи, правильно виключив з мотивувальної частини вироку суду посилання про необхідність позбавлення ОСОБА_5 8 рангу посадової особи місцевого самоврядування.

Оскільки в касаційній скарзі прокурора не наведено переконливих доводів на обґрунтування невиправданої м'якості призначеного ОСОБА_5 покарання, вона задоволенню не підлягає.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам повно та всебічно розглянути справу і постановити законні та обґрунтовані рішення по справі, не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, - без задоволення.