Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Шилової Т.С.,

суддів: Марчук Н.О., Матієк Т.В.,

за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 18 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 29 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2012 року.

Зазначеним вироком, залишеним без зміни апеляційним судом,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 25 травня 2010 року вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1, 3 ст. 358 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком тривалістю 2 роки,

засуджено за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 72 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбута частина покарання за вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 25 травня 2010 року та остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 12 500 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 2000 грн - моральної шкоди.

Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він діючи повторно шляхом обману заволодів у період з 22 листопада 2010 року по 17 лютого 2011 року грошовими коштами потерпілої ОСОБА_2 в сумі 16 468 грн та в січні 2011 року потерпілого ОСОБА_3 в сумі 9000 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості, просить скасувати судові рішення постановлені щодо нього і направити справу на нове розслідування. Засуджений вважає, що орган досудового слідства отримав докази із порушенням вимог кримінально-процесуального закону, незаконним шляхом, допустив порушення його права на захист та застосував незаконні методи слідства. Стверджує, що суд першої інстанції та апеляційний суд при розгляді справи дослідили зібрані у справі докази однобічно, належним чином не мотивували своє рішення та постановили вирок та ухвалу, які не відповідають вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив скаргу засудженого залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до статей 362 і 365 КПК України суд апеляційної інстанції зобов'язаний перевірити всі доводи апеляцій, у тому числі - якщо для того є підстави - і шляхом проведення судового слідства. Усі доводи, що містяться в апеляційних скаргах, мають бути ретельно вивчені, проаналізовані з урахуванням наявних у справі та додатково поданих матеріалів з тим, щоб жодний довід не залишився нерозглянутим.

Згідно зі ст. 377 КПК України у своїй ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний навести докладні мотиви прийнятого рішення і, якщо апеляція залишається без задоволення, зазначити підстави, через які її визначено необґрунтованою, а доводи апелянта - безпідставними.

Цих вимог закону суд апеляційної інстанції належним чином не виконав.

Як убачається з матеріалів справи, захисник засудженого ОСОБА_4, не погоджуючись із постановленим щодо ОСОБА_1 вироком, подав апеляційну скаргу, в якій ставив питання про направлення справи на додаткове розслідування у зв'язку з істотним порушенням судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального законодавства, неповнотою та неправильністю досудового й судового слідства, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи.

Зокрема, захисник вказав на те, що орган досудового слідства порушив право засудженого на захист, допустив фальсифікацію доказів та отримав їх незаконним шляхом. Послався на те, що суд першої інстанції обґрунтував свої висновки про винуватість недопустимими доказами, належним чином не перевірив показання засудженого, допустив неповноту судового слідства.

Залишаючи апеляцію захисника без задоволення, апеляційний суд, не перевіривши належним чином усі наведені у ній доводи, не дав в ухвалі вичерпної відповіді на них і не зазначив мотивовані підстави, з яких визнав ці доводи необґрунтованими, а обмежився загальними фразами про доведеність винності засудженого, дотримання вимог закону при призначенні покарання.

Тобто, суд апеляційної інстанції формально розглянув справу, не надав жодної обґрунтованої відповіді на доводи поданої апеляційної скарги захисника, чим порушив право учасників процесу на об'єктивний та неупереджений розгляд справи в апеляційному порядку.

З урахуванням того, що ухвалу апеляційного суду постановлено з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вона підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно усунути вказані недоліки, повно й усебічно перевірити всі доводи, викладені в поданій захисником апеляційній скарзі на вирок суду першої інстанції, розглянути питання щодо обґрунтованості доводів у касаційній скарзі і постановити рішення з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів,

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.