Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів: Орлової С.О., Квасневської Н.Д.,

за участю прокурора Голюги В.В.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 13 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Старобешівського районного суду Донецької області від 12 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 березня 2012 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, таку, що

не має судимості в силу ст. 89 КК України,

засуджено за ч. 1 ст. 296 КК України до покарання в виді арешту на строк 2 місяці.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду змінено в частині призначення покарання, яке пом'якшено до штрафу в розмірі 8 500 грн.; у решті вирок суду залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винною й засуджено за вчинення злочину за наступних обставин.

31 травня 2011 року засуджена в приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованого по АДРЕСА_1, у стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства з особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті правила поведінки, вчинила наступні хуліганські дії. У відповідь на відмову продати їй товар у борг ОСОБА_1 спочатку виражалася нецензурною лайкою, а потім взяла з прилавку пластикові відра з продуктами харчування і жбурнула їх у продавців ОСОБА_2 та ОСОБА_3, бажаючи заподіяти їм фізичного болю, однак потерпілі ухилилися від цих предметів. У результаті таких дій засудженої, які продовжувалися протягом 20 хвилин, було порушено нормальний режим роботи магазину й заподіяно його власниці ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 175 грн.

У касаційній скарзі засуджена ставить питання про скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на істотні порушення кримінально-процесуального закону. При цьому зазначає, що в місцевому суді не було проведено судових дебатів, не надано їй останнього слова, що копію вироку засудженій вручено після закінчення строків на його оскарження, а апеляційним судом ці обставини залишено поза увагою.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, котрий заперечив проти задоволення касаційної скарги та просив залишити судові рішення без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду щодо правильності встановлення фактичних обставин справи та кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 296 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.

Доводи засудженої про непроведення місцевим судом судових дебатів і ненадання їй останнього слова спростовуються даними, що містяться у протоколі судового засідання, згідно з якими було проведено судові дебати й надано ОСОБА_1 останнє слово, в яких вона висловила доводи на свій захист (а. с. 124-125). Передбаченим статтею 88 КПК України правом подати зауваження на протокол судового засідання засуджена не скористалася. До того ж, у поданій на вирок місцевого суду апеляції ОСОБА_1 про такі порушення нічого не зазначала.

Посилання ОСОБА_1, як на істотні порушення кримінально-процесуального закону на те, що їй було вручено копію вироку після закінчення строку на його оскарження, не ґрунтуються на матеріалах справи, з яких убачається, що копію вироку від 12 грудня 2011 року засуджена одержала 14 грудня цього ж року і протягом установленого ч. 3 ст. 349 КПК України строку реалізувала своє право на апеляційне оскарження (а. с. 127-129).

Апеляційний суд розглянув справу з дотриманням вимог статей 365, 373, 377 КПК України та належним чином перевірив доводи, які містилися в апеляції ОСОБА_1 і стосувалися виключно суворості призначеного місцевим судом покарання. Цю апеляцію колегія суддів задовольнила, визнавши призначене засудженій покарання в виді арешту необґрунтовано суворим і замінивши його на штраф. Покарання саме такого виду ОСОБА_1 просила призначити їй у судових дебатах і в останньому слові під час розгляду справи судом першої інстанції (а. с. 125). Вирішення даного питання апеляційним судом колегія суддів вважає таким, що відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, а призначене засудженій покарання - необхідним і достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які були би підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Старобешівського районного суду Донецької області від 12 грудня 2011 року і ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 березня 2012 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.