Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі

головуючого Лагнюка М.М.,

суддів Франтовської Т.І., Кравченка С.І.,

за участю прокурора Сингаївської А.О.,

захисника ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні 13 вересня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 1 грудня 2011 року щодо ОСОБА_2

Вироком Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2011 року засуджено

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, таку, що не має судимості,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві вартість проведеної експертизи в сумі 405 грн. 65 коп.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 1 грудня 2011 року вказаний вирок суду залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2 визнано винною та засуджено за те, що вона 6 квітня 2010 року близько 18 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за місцем свого проживання АДРЕСА_1, під час раптово виниклого конфлікту із ОСОБА_3, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, тримаючи в правій руці ніж господарсько-побутового призначення, нанесла один удар цим ножем в область нижньої передньої третини шиї ОСОБА_3, чим завдала потерпілому тяжке тілесне ушкодження, в результаті якого ОСОБА_3 7 квітня 2010 року помер.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 порушує питання про скасування судових рішень у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої внаслідок суворості, просить направити справу на нове розслідування. Посилається при цьому на неповноту та однобічність слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону. На думку захисника органами досудового слідства не було з'ясовано всіх обставин скоєння злочину, а відтворення обстановки та обставин події злочину відбувалось з порушенням вимог кримінально-процесуального закону в приміщенні СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, що є неприпустимим і отримані дані не можуть бути об'єктивними.

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_1, який підтримав касаційну скаргу в повному обсязі, думку прокурора Сингаївської А.О., яка заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який її засуджено, підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_4, показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, даними висновку судово-медичної експертизи № 17/83/3 від 2 червня 2010 року показаннями експерта ОСОБА_8, даними протоколу огляду місця події від 8 квітня 2010 року, яким суд дав належну оцінку.

Суд, безпосередньо дослідив зібрані по справі докази, здійснив їх оцінку у повній відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, встановив обставини справи з належною повнотою.

Дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковані правильно.

Доводи касаційної скарги захисника про спричинення засудженою тілесного ушкодження потерпілому через необережність є безпідставними, оскільки, були ретельно перевірені при розгляді справи судом першої інстанції та спростовуються показаннями експерта ОСОБА_8, даними ним в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_2 за вчинення тяжкого злочину, з урахуванням даних про її особу, а саме те, що вона посередньо характеризується, вину не визнала, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває (т. 1 а.с. 175-176), вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та наслідків учиненого злочину прийшов до правильного висновку про те, що таке покарання необхідне і достатнє для виправлення засудженої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Доводи касаційної скарги захисника, про порушення вимог кримінально-процесуального закону при проведенні відтворення обстановки та обставин події злочину в приміщенні СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві, не заслуговують на увагу, оскільки, місце проведення даної слідчої дії не вплинуло на процес відтворення самого механізму нанесення засудженою потерпілому тілесного ушкодження.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції і перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не підлягають, а неповнота судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим обґрунтовується касаційна скарга захисника в даній справі, самі по собі можуть бути підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень, згідно ст. 367 КПК України, тільки в апеляційному порядку.

Апеляційний суд, відповідно до ст. 377 КПК України, при перегляді справи за апеляційною скаргою захисника перевірив усі викладені в ній доводи, аналогічні доводам, викладеним у касаційній скарзі та зробив правильний висновок про те, що судом першої інстанції було взято до уваги всі обставини справи, які також були предметом розгляду суду апеляційної інстанцій, і яким судом дана належна оцінка та який не знайшов підстав для задоволення апеляції захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2, зазначивши в ухвалі докладні мотиви свого рішення, з якими погоджується і колегія суддів.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не допущено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги засудженої не вбачається.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 25 січня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 1 грудня 2011 року щодо ОСОБА_2 залишити без зміни.