Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О. В.,

суддів Сахна Р. І., Марчук Н. О.,

за участю прокурора Гошовської Ю. М.,

засудженої ОСОБА_1,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 11 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2011 року.

Вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від

18 листопада 2010 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянку України, раніше неодноразово судиму, останнього разу - вироком Довгинцівського районного суду

м. Кривого Рогу від 16 вересня

2010 року за ч. 2 ст. 185, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк

2 роки 6 місяців,

засуджено за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 16 вересня 2010 року та остаточно визначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців із конфіскацією майна.

Вирішено питання про стягнення судових витрат і долю речових доказів.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за вчинення злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів за таких обставин.

11 серпня 2010 року ОСОБА_1 приблизно о 12:00 біля кінотеатру «Космос» по вул. Революційній у м. Кривому Розі Дніпропетровської області у невстановленої слідством особи незаконно придбала невстановлену кількість особливо небезпечного наркотичного засобу - опію ацетильованого.

Цього ж дня ОСОБА_1 приблизно о 14:00 поблизу будинку НОМЕР_1 по тій самій вулиці у вищевказаному місті незаконно збула ОСОБА_2 за 60 грн опій ацетильований об'ємом 1,5 мл, вага якого в перерахунку на суху речовину становить 0,04 г.

Цього ж дня приблизно о 14:50 біля того самого кінотеатру

ОСОБА_1 затримали працівники міліції, які під час проведення поверхневого огляду виявили та вилучили у ОСОБА_1 два медичних шприца ємністю по 20 мл кожний, заповнені рідиною коричневого кольору до позначки «3,5 мл» та «5,5 мл», що містила опій ацетильований, вага якого в перерахунку на суху речовину становила 0,14 г та 0,22 г відповідно.

Апеляційний суд під час розгляду справи за апеляціями прокурора і засудженої ОСОБА_1 скасував вирок районного суду в частині кваліфікації дій останньої та призначення додаткового покарання і постановив свій вирок, яким визнав винною ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 307 КК України за кваліфікуючими ознаками «незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу особою, що раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України» і призначив їй за цією нормою кримінального закону покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із конфіскацією всього майна, яке є її власністю. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднав невідбуте покарання за вироком від 16 вересня 2010 року та остаточно визначив покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців із конфіскацією всього майна, яке є її власністю. В решті вирок залишив без зміни.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 квітня 2012 року скасовано постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2011 року про визнання касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 такою, що не підлягає розгляду та відновлено засудженій ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження вироку апеляційного суду.

У касаційній скарзі засуджена ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок суворості просить вирок апеляційного суду щодо неї змінити та, з урахуванням стану її здоров'я, пом'якшити призначене покарання.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженої ОСОБА_1, яка підтримала свою касаційну скаргу та просила пом'якшити призначене їй покарання у зв'язку зі станом здоров'я, думку прокурора про безпідставність доводів касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.

Доведеність винуватості засудженої ОСОБА_1 в учиненні злочинів, кримінально-правова оцінка діянь за ч. 2 ст. 307 КК України відповідно до вимог ст. 395 КПК України колегією суддів не перевірялись, оскільки законність і обґрунтованість вироку в цій частині не оскаржувалися.

Доводи касаційної скарги засудженої про суворість призначеного покарання колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, котра вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд при призначенні засудженій покарання з реальним його відбуванням урахував всі обставини справи, ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_1 злочину, який відноситься до категорії тяжких, пом'якшуючі обставини (щире каяття, визнання вини), врахував суд і особу засудженої, яка перебуває на обліку з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, має синдром залежності, має не погашену судимість, задовільно характеризується за місцем проживання, має ряд тяжких захворювань з приводу чого стоїть на обліку.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що призначене

ОСОБА_1 покарання, його вид і строк визначено судом правильно, воно є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69 КК України та його пом'якшення не вбачає.

Разом з тим, посилання засудженої на тяжкий стан здоров'я, зокрема, на наявність у неї тяжких захворювань, які на її думку є підставою для призначення покарання із застосуванням ст. 69 КК України, то колегія суддів вважає їх безпідставним, оскільки кримінально-процесуальним законом, зокрема ст. 408 КПК України регламентовано звільнення засудженої особи від покарання за хворобою суддею районного суду за місцем відбування покарання за поданням установи, яка відає відбуванням покарання, та відповідним висновком лікарської комісії.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які були би безумовною підставою для зміни або скасування вироку апеляційного суду, не встановлено.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 лютого 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженої ОСОБА_1 - без задоволення.