5-3894км12 Про зловживання владою, скоєне начальником державної виконавчої служби - 11.09.2012 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 11 вересня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_1 та засудженої ОСОБА_2 на вирок Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2012 року.

Цим вироком

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, таку, що не

має судимостей,

засуджено за ч. 2 ст. 364 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах державної виконавчої служби, строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на неї обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою апеляційного суду вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 в частині розв'язання цивільного прозову змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 31 840 грн.

У решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за те, що вона, перебуваючи на посаді начальника відділу державної виконавчої служби Білогірського району управління юстиції, будучи службовою особою, наділеною організаційно - розпорядчими функціями, вчинила злочин у сфері службової діяльності за таких обставин.

На виконанні ВДВС Білогірського РУЮ АР Крим знаходився виконавчий лист № 2-1006 від 08 вересня 2006 року, виданий Білогірським районним судом АР Крим, про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитом у сумі 56515 грн., заборгованості за відсотками в сумі 7608,78 грн., всього на суму 64123,78 грн., витрат на оплату судового збору в сумі 641,24 грн., витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 30 грн.

У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 заборгованість добровільно не була погашена, 25 грудня 2006 року старшим державним виконавцем ОСОБА_8 було накладено арешт на квартири НОМЕР_1 і НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, що належали на праві приватної власності ОСОБА_3

19 вересня 2007 року між ВДВС Білогірського РУЮ в особі начальника ОСОБА_2 з одного боку і ПП «Український правовий Консалтинг» в особі директора Кримського регіонального філіалу ОСОБА_4 був укладений договір № 7010005 про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, а саме квартир НОМЕР_1 і НОМЕР_2 по АДРЕСА_1. Проведення публічних торгів було призначено на 19 жовтня 2007 року в приміщенні ВДВС Білогірського РУЮ.

18 жовтня 2007 року до ВДВС Білогірського РУЮ за вих. № 13-41616 з Білогірського відділення КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшов лист, згідно з яким Білогірське відділення КРД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» просив повернути виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_3 у зв'язку з добровільним погашенням заборгованості за кредитом у сумі 56515,00 грн., заборгованості за відсотками в сумі 7608,78 грн., витрат з оплати судових витрат у сумі 641,24 грн., витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення в сумі 30 грн.

ОСОБА_2, достовірно знаючи, що проведення публічних торгів по квартирам НОМЕР_1 і НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, що належали на праві приватної власності ОСОБА_3, призначено на 19 жовтня 2007 року в приміщенні ВДВС Білогірського РУЮ, а також що заборгованість ОСОБА_3 погашена і стягувач в письмовій формі просив повернути виконавчий лист, внаслідок чого виконавче провадження підлягає закінченню, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, переслідуючи злочинний намір, спрямований на незаконну реалізацію майна ОСОБА_3 з публічних торгів, в інтересах ПП «Український правовий консалтинг», не розірвала вищевказаний договір про надання послуг з організації та проведення прилюдних торгів від 19 вересня 2007 року і ввела старшого державного виконавця ОСОБА_8, в провадженні якої знаходилось дане виконавче провадження, в оману, вказавши їй, що виконавче провадження із зазначених підстав закінченню не підлягає, оскільки ОСОБА_3 заборгованість погашена несвоєчасно, і публічні торги відбудуться в призначений час.

19 жовтня 2007 року публічні торги відбулися, квартири НОМЕР_1 і НОМЕР_2 по АДРЕСА_1, що належали ОСОБА_3, були продані ОСОБА_7

Реалізуючи свій злочинний намір до кінця, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем, дала незаконну вказівку ОСОБА_8 підписати акти виконаних робіт від 31 жовтня 2007 року, згідно з якими ПП «Український правовий консалтинг» здійснило реалізацію квартир НОМЕР_1 і НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 й грошові кошти в сумі 27131,2 грн. і 12350,4 грн., отримані від їх продажу, перераховані на розрахунковий рахунок ВДВС Білогірського РУЮ, та акти державного виконавця про реалізацію предмету нерухомого майна від 31 жовтня 2007 року, згідно з яким зазначені квартири були придбані ОСОБА_7, затвердила їх і засвідчила печаткою ВДВС Білогірського РУЮ.

У результаті незаконних дій ОСОБА_2 квартири НОМЕР_1 і НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 були незаконно виставлені на публічні торги і реалізовані, внаслідок чого ОСОБА_3 заподіяний збиток в розмірі 63341 грн.

Крім того, ОСОБА_2, будучи службовою особою, наділеною державою представляти її інтереси, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, завдала шкоди інтересам держави у вигляді підриву її авторитету та авторитету органів державної виконавчої служби, дискредитувала державну владу України.

У касаційній скарзі прокурор, не заперечуючи доведеність вини й правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 364 КК України, просить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині розв'язання цивільного позову та направити справу на новий апеляційний розгляд. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що апеляційний суд, змінюючи вирок місцевого суду, безпідставно зменшив розмір матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню.

Захисник ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 у касаційній скарзі просить скасувати постановлені щодо його підзахисної судові рішення, а справу щодо неї закрити. Свої вимоги захисник ОСОБА_1 мотивує тим, що органом досудового слідства було допущено порушення вимог кримінально-процесуального кодексу України, неправильно визначено розмір завданої шкоди, не конкретизовано дії співучасника, пред'явлено ОСОБА_2 неконкретне обвинувачення. Вказує на те, що постанова про зміну обвинувачення в суді, винесена прокурором по справі, не відповідає вимогам кримінально-процесуального закону, призначена судом експертиза була проведена не повно. Крім того, на думку захисника ОСОБА_1, як суд першої інстанції, так і апеляційний суд безпідставно відмовили в задоволенні його клопотання про повернення справи на додаткове розслідування.

Засуджена ОСОБА_2 у касаційній скарзі, доводи якої є аналогічними доводам касаційної скарги її захисника, не погоджуючись із постановленими щодо неї судовими рішеннями, просить їх скасувати, а справу щодо неї закрити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги прокурора та із запереченнями проти поданих скарг захисника та засудженої, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню на таких підставах.

Фактичні обставини справи, які були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України у касаційному порядку не підлягають.

Разом із тим, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину за ч. 2 ст. 364 КК України, за який її засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю розглянутих у судовому засіданні і наведених у вироку доказів.

Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, даними, що містяться у висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи, протоколах огляду та прослуховування аудіо запису судового засідання, огляду журналів вхідної та вихідної кореспонденції ВМВС Білогірського РУЮ, публічних торгів, огляду документів цивільної справи, договорі з надання послуг по організації та проведенню публічних торгів з реалізації нерухомого майна, актами виконаних робіт та про реалізацію предмета нерухомого майна й іншим доказами по справі.

Усі наведені докази в повній мірі узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, а тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого нею злочину, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини, дані про її особу.

Суд, призначивши покарання ОСОБА_2 у межах санкції ч. 2 ст. 364 КК України, вимог статей 65 - 67 КК України не порушив. Призначене засудженій покарання є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи апеляції засудженої та захисника, аналогічні викладеним у їх касаційних скаргах, й обґрунтовано визнав їх безпідставними.

Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Доводи прокурора про неправильне розв'язання апеляційним судом цивільного позову не заслуговують на увагу, оскільки на думку колегії суддів, це не є тим істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, яке б давало підстави для скасування чи зміни судових рішень, оскільки дане рішення не позбавляє потерпілого ОСОБА_3 права звернутися до місцевого суду з вимогами про збільшення суми відшкодування матеріальної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

Касаційні скарги прокурора, захисника та засудженої залишити без задоволення, а вирок Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 16 січня 2012 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 березня 2012 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.