5-3750к12 Про таємне викрадення товару з магазинів, скоєне за попередньою змовою двома особами з проникненням до приміщень магазинів - 11.09.2012 Прийняття

головуючого-судді Єлфімова О.В., суддів Сахна Р.І., Матієк Т.В., за участю прокурора Матюшевої О.В., розглянула у судовому засіданні у м. Києві 11 вересня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Херсонської області від 15 травня 2012 року.

Вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2011 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

українця, громадянина України, раніше неодноразово судимого, останній раз 14 березня 2011 року вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки та звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік 6 місяців,

- за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік;

- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю злочинів визначено ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України - на 3 роки позбавлення волі.

Покарання, призначене ОСОБА_5 вироком від 14 березня 2011 року за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 2 роки з іспитовим строком 1 рік 6 місяців, постановлено виконувати самостійно.

- за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_5 покарання у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання до покарання за новим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 14 березня 2011 року остаточне визначено ОСОБА_5 покарання у виді 4 років позбавлення волі з поміщенням його до кримінально-виконавчої установи.

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним в тому, що він за попередньою змовою з ОСОБА_6 двічі - 15 квітня 1999 року та 19 листопада 2000 року, з метою крадіжки проникав у приміщення магазину в селі Мала Лепетиха Великолепетиського району Херсонської області та таємно викрав майно відповідно на суми 645, 22 грн і 879,05 грн.

Крім того, ОСОБА_5 8 липня 2009 року близько 22:00 з неогородженої території двору буд. АДРЕСА_1 таємно викрав мопед-скутер «HONDA» вартістю 2500 грн, який належав ОСОБА_7

Він же, 27 жовтня 2009 року близько 22:00 в смт. Велика Лепетиха, перебуваючи на території Великолепетиської ЦРЛ по вул. Островського, 11, таємно викрав металеві ворота, вартістю 142 грн.

До того ж, 8 червня 2011 року близько 19:00 ОСОБА_5 проник на територію присадибної ділянки домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2, звідки таємно викрав майно ОСОБА_8 на загальну суму 330 грн.

Він же, будучи судимий 14 березня 2011 року за ч. 1 ст. 309 КК України, на початку липня 2011 року у балці в смт. Велика Лепетиха зірвав з кущів дикоростучої коноплі верхівки з листям, які переніс на горище житлового будинку за місцем своєї реєстрації, висушив, подрібнив та зберігав для власних потреб особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс вагою 25,48 г.

Вироком Апеляційного суду Херсонської області від 15 травня 2012 року вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_5 покарання скасовано та визначено покарання: за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 рік. Згідно ч. 4 ст. 70 КК України, враховуючи вказаний вирок та вирок Великолепетиського районного суду Херсонської області від 14 березня 2011 року, яким його засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 років обмеження волі із іспитовим строком один рік, з урахуванням вимог ст. 72 КК України шляхом часткового складання покарань, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців; за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 роки; за ч. 2 ст. 309 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 роки. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, остаточно за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Великолепетиського районного суду Херсонської області від 13 квітня 2011 року з урахуванням вимог ст. 72 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, з поміщенням його до кримінально-виконавчої установу закрито типу.

У касаційній скарзі прокурор просить вирок апеляційного суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Вказує, що апеляційний суд в порушення ч. 1 ст. 70 КК України не визначив остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. Замість цього суд призначив покарання лише за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто без визначення покарання за двома епізодами злочинів, скоєних ОСОБА_5 15 квітня 1999 року та 19 листопада 2000 року, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 185 КК України. Не застосування ч. 1 ст. 70 КК України призвело до неправильного призначення покарання за ч. 4 ст. 70 КК України, яке є надто м'яким. Крім того, апеляційний суд при призначенні покарання ОСОБА_5 послався на його відбуття в кримінально-виконавчій установі закритого типу, що не відповідає вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора в підтримку касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У пункті 25 постанови Пленуму Верховний Суд України №7 від 24 жовтня 2003 року (v0007700-03) «Про практику призначення судами кримінального покарання» з наступними змінам, вказано, що коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст.70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Як вбачається з матеріалів справи до постановлення вироку місцевого суду від 14 березня 2011 року ОСОБА_5 вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 185 КК України (епізоди 8 липня та 27 жовтня 2009 року), та злочини, передбачені ч. 3 ст. 185 КК України (епізоди 15 квітня 1999 року та 19 листопада 2000 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне та додаткове) за кожен злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Проте, в порушення вказаних вимог закону апеляційний суд, визнавши вину ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених за ч. 1 ст. 185 КК України (епізоди 8 липня та 27 жовтня 2009 року) і ч. 3 ст. 185 КК України (епізоди 15 квітня 1999 року та 19 листопада 2000 року) доведеною, призначив покарання лише за ч. 1 ст. 185 КК України, не визначивши його за двома епізодами злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України і не застосував ч. 1 ст. 70 КК України.

Це в свою чергу призвело і до неправильного призначення покарання з застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України.

З урахуванням наведеного, вирок апеляційного суду підлягає скасуванню у зв'язк з неправильним застосуванням закону, а справа - направленню на новий апеляційний розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене та постановити обґрунтоване рішення відповідно до вимог закону.