Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Єлфімова О.В, суддів: за участю прокурора потерпілого Матієк Т.В., Марчук Н.О., Матюшевої О.В., ОСОБА_5, розглянула в судовому засіданні 11 вересня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 16 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 30 серпня 2011 року.

Зазначеним вироком, залишеним без зміни апеляційним судом,

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

такого, що не має судимості,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 125 КК України та на підставі ч. 1 ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_7 визнано винним в тому, що він 8 березня 2009 року близько 18:30, знаходячись поблизу домоволодіння АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних відносин наніс ОСОБА_5 удари кулаком, заподіявши легкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі захисник просить судові рішення скасувати, а справу закрити. Вказує, що внаслідок звільнення ОСОБА_7 на підставі ст. 49 КК України від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, суд відповідно до ч. 2 ст. 11-1 КПК України повинен був зазначити в своєму рішенні про закриття справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка просила судові рішення скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням ст. 49 КК України, а справу направити на новий судовий розгляд, пояснення потерпілого, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7-1 КПК України, провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв'язку із закінченням строків давності.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Як убачається з матеріалів справи, вироком суду від 16 червня 2011 року ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні 8 березня 2009 року злочину, який в силу ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості і за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, на момент розгляду судом справи минув строк давності притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за злочин, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України.

Також матеріалами справи встановлено, що у ній є прохання ОСОБА_7 про закриття справи щодо нього у зв'язку із закінченням строків давності (а.с. 94-95).

З огляду на це, місцевому суду належало відповідно до ст. 49 КК України та ст. ст. 7-1, 11-1 КПК України звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закрити справу, але він цього не зробив, чим порушив закон.

Виходячи з цього, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_7 та ухвала апеляційного суду, оскільки він при розгляді справи такого допущеного судом першої інстанції порушення вимог закону в установленому законом порядку не усунув, підлягають скасуванню, а справа закриттю у зв'язку із закінченням строків давності притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 задовольнити частково.

Вирок Арбузинського районного суду Миколаївської області від 16 червня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 30 серпня 2011 року щодо ОСОБА_7 скасувати, а справу на підставі ст.ст. 11-1, 400-1 КПК України та п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України закрити у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.