Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Пойди М.Ф.,

суддів: Марчук Н.О., Швеця В.А.,

Квасневської Н.Д., Кульбаби В.М.,

розглянувши в судовому засіданні 10 вересня 2012 року в м. Києві заяву засудженого ОСОБА_3 про перегляд судових рішень у порядку глави 32-1 КПК України (1001-05) ,

вироком Бородянського районного суду Київської області від 03 жовтня 2011 року визнано винним та засуджено ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2011 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2012 року судові рішення щодо ОСОБА_3 залишено без зміни.

Засуджений ОСОБА_3 у своїй заяві просить допустити в порядку глави 32-1 КПК України (1001-05) кримінальну справу щодо нього до провадження Верховного Суду України для перегляду вироку Бородянського районного суду Київської області від 03 жовтня 2011 року, ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2011 року та ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2012 року, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень. Обґрунтовуючи свої доводи, засуджений послався на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 жовтня 2011 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 12 лютого 2008 року. Крім того, засуджений ОСОБА_3 у своїй заяві вказує на порушення кримінально-процесуального закону, неповноту, однобічність досудового слідства та невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи, викладені в заяві, дослідивши матеріали, додані до заяви, колегія суддів вважає, що підстав для її задоволення немає, виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь (крім питань призначення покарання, звільнення від покарання та від кримінальної відповідальності), що потягло за собою ухвалення різних за змістом судових рішень.

Засуджений ОСОБА_3, посилаючись у заяві на неоднакове застосування касаційним судом України норм кримінального права, фактично оспорює постановлені щодо нього судові рішення на підставі порушення судом вимог кримінально-процесуального законодавства та невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, що не є підставою для перегляду судових рішень Верховним Судом України у порядку, передбаченому зазначеним законом.

Згідно з вимогами п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 15 (va015740-11) на підтвердження підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 400-12 КПК України заявник може послатися на ухвали судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ухвали Судової палати у кримінальних справах та Військової Судової колегії Верховного Суду України, ухвалені ними як судами касаційної інстанції.

Однак засуджений ОСОБА_3 у своїй заяві про перегляд судових рішень не навів обґрунтування того, в чому полягає неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм кримінального закону щодо подібних суспільно небезпечних діянь, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, а лише перерахував ухвали суду касаційної інстанції, постановлені по справам щодо осіб, засуджених за ст. 125 КК України, якими рішення судів першої та апеляційної інстанцій були залишені без зміни.

З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви засудженого ОСОБА_3 про перегляд судових рішень у порядку глави 32-1 КПК України (1001-05) .

Керуючись ст. 400-18 КПК України, колегія суддів

Відмовити засудженому ОСОБА_3 в допуску кримінальної справи щодо нього до провадження Верховного Суду України для перегляду вироку Бородянського районного суду Київської області від 03 жовтня 2011 року, ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області від 21 грудня 2011 року та ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 квітня 2012 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.