Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
( Додатково див. вирок Ковпаківського районного суду м. Суми (rs19712633) ) ( Додатково див. ухвалу апеляційного суду Сумської області (rs23780257) )
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Єлфімова О.В.суддів:Сахна Р.І., Шибко Л.В.,за участю прокурора Матюшевої О.В.,
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 30 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілої ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 24 квітня 2012 року.
Зазначеним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду,
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
раніше неодноразово судимого, останній раз 7 травня 2001 року за ч. 3 ст. 142, ч. 1 ст. 222, ч. 2 ст. 206 КК України до позбавлення волі на строк 9 років,
засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
- за ч. 1 ст. 115 КК України - на строк 13 роки;
- за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України - на строк 15 років;
- за ч. 2 ст. 185 КК України - на строк 4 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.
За вироком суду ОСОБА_8 визнано винним в тому, що він 28 квітня 2008 року в період часу з 19:30 до 20:56 год, знаходячись в приміщенні адміністративної будівлі СВП «Стиль УТОГ», розташованому за адресою: АДРЕСА_2. Суми в ході сварки, що виникла на ґрунті особистої ворожості, спочатку наніс ОСОБА_9 декілька ударів в обличчя, а потім умисно, шляхом здавлення руками шиї, вбив її.
Він же, будучи особою, що раніше вчинила умисне вбивство, 27 липня 2008 року після спільного вживання з ОСОБА_10 спиртних напоїв на вулиці неподалік від будинку АДРЕСА_1, в ході сварки, на ґрунті виниклих неприязних відносин, умисно, шляхом здавлення шиї, вбив ОСОБА_10
Після цього, ОСОБА_8 емітував напад на ОСОБА_10 з метою зґвалтування. Для цього він переніс тіло потерпілої через дитячий майданчик та зняв з ОСОБА_10 джинси та нижню білизну і поклав їх на землю неподалік від трупа. Після цього, таємно викрав майно ОСОБА_10 на загальну суму 14 830,50 та ключі від квартири спільного знайомого ОСОБА_11, яка розташована за вказаною вище адресою. Повернувшись до квартири ОСОБА_11, він таємно, повторно викрав майно останнього на загальну суму 335 грн.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_5 та її представник просять судові рішення скасувати у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, а справу направити на додаткове розслідування. Вказують на відсутність доказів вини засудженого ОСОБА_8 у вбивстві ОСОБА_10 Вважають, що до злочину причетна інша особа, яку органи досудового слідства, на їх думку, не хочуть шукати.
Захисник ОСОБА_7 у касаційній скарзі просить судові рішення скасувати у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, а справу направити на додаткове розслідування. Вказує на порушення права засудженого на захист, оскільки 18 листопада 2010 року при додатковому допиті в якості обвинуваченого, ОСОБА_8 був допитаний без участі захисника. Зазначає про недоведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих злочинів та вважає, що всі висновки суду, викладені у вироку, ґрунтуються на припущеннях.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому злочинів є обґрунтованим і підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які суд проаналізував у вироку.
Твердження у касаційних скаргах потерпілої ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 про те, що злочинів ОСОБА_8 не вчиняв і матеріалами справи його вину не доведено, є безпідставними.
Так, ОСОБА_8 на досудовому слідстві під час допитів в якості обвинуваченого, визнав себе винним в умисному вбивстві ОСОБА_10 та ОСОБА_9, докладно розповів про обставини вчинення злочину та про свої конкретні дії щодо потерпілих. При цьому він повідомив такі деталі скоєного, які могли бути відомі лише йому, як безпосередньому виконавцю злочинних дій, а саме: описав час, місце, мотиви, спосіб вбивств, динаміку розвитку подій та послідовність своїх дій. Всі ці обставини знайшли своє повне та об'єктивне підтвердження в ході проведення відповідних слідчих дій, а отримані дані були належним чином закріплені як докази по справі.
У судовому засіданні 6 травня 2011 року ОСОБА_8 також визнав себе винним у скоєному, проте давати показання відмовився (т. 10, а.с. 203). У подальшому він став стверджувати, що злочинів не вчиняв. При цьому пояснив, що в ніч вбивства ОСОБА_10, вони з потерпілою лише купили в магазині «Шара» пляшку горілки, після чого він поїхав до знайомої ОСОБА_12 у якої побув певний час, потім повернувся на квартиру ОСОБА_11, забрав свої речі і на таксі поїхав в м. Кроливець до іншої знайомої - ОСОБА_13 ОСОБА_10 він не вбивав, золоті вироби з неї не знімав і не викрадав ніякого майна з квартири ОСОБА_11 Мобільний телефон «Самсунг» йому подарував ОСОБА_11 Заперечував він свою вину і у вчиненні вбивства потерпілої ОСОБА_9 та пояснював, що з потерпілою знайомий не був і до неї ніколи не приїжджав. У квітні 2008 року він проводив ремонтні роботи в офісі своєї сестри, за адресою: АДРЕСА_2, але з ОСОБА_9 там не зустрічався.
Не дивлячись на те, що в судовому засіданні ОСОБА_8 відмовився від попередніх показань і в яких визнавав себе винним у скоєному і став заперечувати свою причетність до вчинення інкримінованих йому злочинів, суд обґрунтовано поклав в основу обвинувачення показання, дані засудженим під час досудового слідства, оскільки вони є послідовними, носять переконливий характер і повністю узгоджуються з іншими доказами, викладеними у вироку. Зокрема, вони відповідають протоколу відтворення обстановки та обставин події, коли ОСОБА_8 в присутності захисника добровільно, детально та послідовно розповів про обставини скоєного та показав, як саме душив потерпілих (т. 9, а.с. 113-127); з даними протоколів огляду місця події; показанням свідка ОСОБА_13, про те, що 27 липня 2008 року до неї в м. Кроливець приїхав знайомий ОСОБА_8, який подарував її сину мобільний телефон «Самсунг Д-830»; показаннями свідка ОСОБА_12, яка пояснила, що ввечері 26 липня та в ніч на 27 липня 2008 року засуджений ОСОБА_8 до неї додому не приходив; свідка ОСОБА_11, який пояснив, що 26 липня 2008 року він знаходився у себе вдома разом із своєю співмешканкою ОСОБА_10 У вечері до нього прийшов знайомий ОСОБА_8, з яким вони розпивали спиртні напої. Після випитого він пішов спати, а прокинувшись у ранці, побачив, що ОСОБА_8 та ОСОБА_10 вдома не було. Оглянувши квартиру він виявив, що з квартири пропав бритвений станок та мобільний телефон «Самсунг Д-830».
Суд також підставно послався на висновки судово-медичної експертизи з якої видно, що смерть ОСОБА_9 настала від механічної асфікції внаслідок здавлювання органів шиї руками, внаслідок непрямого перелому-вивиху між тілом і лівим більшим рогом під'язичної кістки. До того ж, під час проведення даної експертизи у волосі ОСОБА_9 були виявленні часточки апельсину, що узгоджуються з показаннями ОСОБА_8, про те, що він приходив до ОСОБА_9 на роботу та пригощав останню апельсинами (т. 4, а.с.).
За висновком додаткової судово-медичної експертизи слідує, що механізм утворення ушкоджень у потерпілої ОСОБА_9, продемонстрований ОСОБА_8 в ході відтворення обстановки і обставин події, відповідає тілесним ушкодженням, виявленим на трупі потерпілої і підтверджує показання засудженого щодо обставин вбивства потерпілої (т. 4, а.с. 38-39).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_10 настала внаслідок механічної асфікції від здавлювання органів шиї руками, в наслідок непрямого перелому-вивиху поміж тілом і правим великим рогом під'язикової кістки, з крововиливом у м'які тканини по зовнішній поверхні ділянки перелому (т. 1, а.с. 141-144).
Механізм нанесення пошкоджень ОСОБА_10, продемонстрований ОСОБА_8 в ході відтворення обстановки і обставин події, відповідає тілесним ушкодженням, виявленим в ході огляду та експертизи трупу потерпілої (висновк додаткової судово-медичної експертизи т. 1, а.с. 149-150).
У висновку цитологічної експертизи зазначено, що походження слідів крові в піднігтьовому вмісту ОСОБА_10 можливе від ОСОБА_8 (т. 1, а.с. 225-226).
У процесі вивченням матеріалів справи не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону під час збирання й закріплення цих доказів, які б викликали сумніви в їх достовірності. Всі докази відповідають вимогам закону щодо їх допустимості, достовірності й достатності.
Таким чином, давши належну оцінку всім зібраним у справі доказам, суд повно, всебічно та об'єктивно дослідив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про скоєння ОСОБА_8 умисного вбивства потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і викрадення чужого майна, вчиненого повторно. Тому доводи захисника, потерпілої ОСОБА_5 та її представника у скаргах про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, є необґрунтованими.
Злочинні дії ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 КК України, п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України та ч. 2 ст. 185 КК України судом кваліфіковані правильно.
Твердження захисника ОСОБА_7, що під час досудового слідства було порушено право ОСОБА_8 на захист є безпідставними.
Так, згідно з матеріалами справи, постановою від 17 вересня 2008 року ОСОБА_8 було притягнуто в якості обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 та ч. 2 ст. 185 КК України. Вказана постанова була оголошена йому 8 вересня 2010 року. За проханням ОСОБА_8 10 вересня 2010 року до участі у справі було допущено захисника ОСОБА_7
13 вересня 2010 року за участю захисника ОСОБА_8 був допитаний в якості обвинуваченого.
Додатковий допит його проводився 18 листопада 2010 року але без участі захисника. При цьому у протоколі роз'яснення права на захист, засуджений власноручно зазначив, що показання бажає давати без участі захисника. Враховуючи, що обвинувачення було пред'явлено ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 115 та ч. 2 ст. 185 КК України, а дана категорія справ, в силу вимог ст. 45 КПК України, не потребує обов'язкової участі захисника, вказана слідча дія і була проведена без участі останнього.
В подальшому, після визнання ОСОБА_8 вини у вчинені двох убивств, всі послідуючі слідчі дії проводилися в присутності захисника.
Апеляційний розгляд справи проведено з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону. Всі наведені захисником, потерпілою та її представником в апеляції доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам їх касаційних скарг належним чином перевірялись. Апеляційний суд визнав правильними оцінку судом першої інстанції доказів у справі та встановлені ним фактичні обставини справи.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_8, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчинених злочинів, дані про особу засудженого, конкретні обставин справи, а тому воно є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження новий злочинів.
Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень кримінально-процесуального закону не допущено, то касаційні скарги захисника ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 24 квітня 2012 року щодо ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційні скарги захисника ОСОБА_7, потерпілої ОСОБА_5 та її представника ОСОБА_6 - без задоволення.
С у д д і:
О.В. Єлфімов
Р.І. Сахно
Л.В. Шибко