5-4406км12 Про заволодіння чужими грошовими коштами шляхом шахрайства та незаконне зберігання вогнепальної зброї, скоєне за попередньою змовою групою осіб - 30.10.2012 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь в розгляді справи апеляційним судом, та засудженого ОСОБА_1 на вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 13 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 27 березня 2012 року.

Вироком Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2011 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості, засуджено

за за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна, що є його власністю;

за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_2 призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна, що є його власністю.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, такого, що не має судимості, засуджено

за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна, що є його власністю;

за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є його власністю.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, такого, що не має судимості, засуджено

за ч. 4 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна, що є його власністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у відшкодування завданої матеріальної шкоди на користь потерпілих: ОСОБА_4 11110 грн., ОСОБА_5 3500 грн., ОСОБА_6 3535 грн., ОСОБА_7 26250 грн., ОСОБА_8 13880 грн., ОСОБА_9 та ОСОБА_10 13880 грн., ОСОБА_11 6940 грн., ОСОБА_12 6940 грн., ОСОБА_13 10100 грн., ОСОБА_14 10100 грн., ОСОБА_15 30300 грн., ОСОБА_16 22880 грн., ОСОБА_17 16665 грн., ОСОБА_18 та ОСОБА_19 3535 грн., ОСОБА_20 15150 грн., ОСОБА_21 15150 грн., ОСОБА_22 та ОСОБА_23 13830 грн., ОСОБА_24 та ОСОБА_25 6940 грн., ОСОБА_26 31324 грн., ОСОБА_27 та ОСОБА_28 15655 грн., ОСОБА_29 7827,5 грн., ОСОБА_30 7140 грн., ОСОБА_31 7140 грн., ОСОБА_32 8080 грн., ОСОБА_33 8080 грн., ОСОБА_34 16160 грн., ОСОБА_17 І.І. 5807,5 грн., ОСОБА_35 6080 грн., ОСОБА_36 6080 грн., ОСОБА_37 6200 грн., ОСОБА_38 7000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27 березня 2012 року вирок Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнано винними та засуджено за те, що вони вчинили злочини за наступних обставин.

В травні - червні 2007 року, зазначені вище особи, достовірно знаючи, що Добровська сільрада Сімферопольського району АР Крим, планує виділення земельних ділянок для житлового будівництва на території сіл Піонерське, Доброє, Краснолісся, Зарічне та від громадян приймаються заяви з відповідним документами, з метою заволодіння та привласнення грошових коштів шляхом обману, за попередньою домовленістю, розповсюдили інформацію серед населення про те, що Добровська сільрада виділила громаді «Казачьє братство «Єдінство» земельні ділянки в районі АДРЕСА_3 для подальшого розподілу розміром 0,10 га та почали пропонувати громадянам придбати земельну ділянку за грошові кошти від 6200 грн. до 2500 доларів США за кожну, а також від 375 грн. до 100 доларів США за оформлення документів про право власності.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою домовленістю між собою, в серпні 2007 року повідомили ОСОБА_4 та ОСОБА_39 неправдиві відомості про виділення сільрадою землі громаді «Казачьє братство «Єдінство» та запропонували їм купити за 1000 доларів США земельні ділянки по 0,12 га та ще 100 доларів США на оформлення документів.

Отримавши у серпні-вересні 2007 року від ОСОБА_39 шляхом обману грошові кошти в розмірі 2200 доларів США, що на той момент складало 11110 грн., ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заволоділи даними грошима та розпорядились на власний розсуд.

За аналогічних обставин, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в період часу з вересня 2007 року по травень 2008 року, заволоділи грошовими коштами наступних громадян: ОСОБА_5 в сумі 3500 грн., ОСОБА_6 в сумі 3535 грн., ОСОБА_7 в сумі 26250 грн., ОСОБА_8 в сумі 13880 грн., ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в сумі 13880 грн., ОСОБА_11 в сумі 6940 грн., ОСОБА_12 в сумі 6940 грн., ОСОБА_13 в сумі 10100 грн., ОСОБА_14 в сумі 10100 грн., ОСОБА_15 в сумі 30300 грн., ОСОБА_16 в сумі 22880 грн., ОСОБА_17 в сумі 16665 грн., ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в сумі 3535 грн., ОСОБА_20 в сумі 15150 грн., ОСОБА_21 в сумі 15150 грн., ОСОБА_22 та ОСОБА_23 в сумі 13830 грн., ОСОБА_24 та ОСОБА_25 в сумі 6940 грн., ОСОБА_26 в сумі 31324 грн., ОСОБА_27 та ОСОБА_28 в сумі 15655 грн., ОСОБА_29 в сумі 7827,5 грн., ОСОБА_30 в сумі 7140 грн., ОСОБА_31 в сумі 7140 грн., ОСОБА_32 в сумі 8080 грн., ОСОБА_33 в сумі 8080 грн., ОСОБА_34 в сумі 16160 грн., ОСОБА_40 в сумі 5807,5 грн., ОСОБА_35 в сумі 6080 грн., ОСОБА_36 в сумі 6080 грн., ОСОБА_37 в сумі 6200 грн., ОСОБА_38 в сумі 7000 грн., а всього заволоділи майном потерпілих на загальну суму 360309 грн.

Крім того, в період часу з 29 липня 2008 року по 25 жовтня 2010 року, ОСОБА_2, незаконно переробив, придбаний раніше на законних підставах, пістолет «BLOW F 06» № 8-000830 із стартової зброї на вогнепальну та зберігав за місцем свого проживання АДРЕСА_1ОСОБА_1, не маючи законного рішення на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, за невстановлених досудовим слідством обставин, придбав 37 бойових патронів калібру 5,6 мм, які зберігав за місцем свого проживання АДРЕСА_2В касаційних скаргах:

прокурор просить постановлені судові рішення щодо ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на безпідставне виключення з обвинувачення усіх засуджених кваліфікуючої ознаки - вчинення злочинів організованою групою, а також наявність зайвої кваліфікуючої ознаки за ч. 4 ст. 190 КК України, посилаючись на те, що усі епізоди злочинної діяльності усіх засуджених поєднані єдиним умислом і мають характер продовжуваного злочину. Крім того, прокурор вказує на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості;

засуджений ОСОБА_1, як то випливає із змісту його касаційної скарги, не погоджуючись із невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, просить постановлені щодо нього вирок та ухвалу скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. Стверджує, що вина у 30-ти із 36-ти епізодів злочину, за які він засуджений, не доведена, а це, на його думку, істотно впливає на кваліфікацію його дій та міру покарання. Крім того, стверджує, що вирок суду та ухвала не мотивовані належним чином, що є істотним порушенням кримінально-процесуального закону.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку касаційної скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, з підстав, викладених у ній, засудженого ОСОБА_1, який уточнив свої касаційні вимоги та просив постановлені щодо нього судові рішення скасувати і провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу злочину, через порушення його права на захист, у зв'язку з відмовою у задоволенні його клопотання про допит свідків, безпідставне виділення у окреме провадження кримінальної справи щодо ОСОБА_42, безпідставне засудження за ч. 1 ст. 263 КК України, перевіривши матеріали справи та доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідки. У ній наводяться докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, та зазначаються мотиви, з яких ним відкидаються інші докази.

Формулювання обвинувачення повинно містити точний опис обставин справи з зазначенням ознак об'єктивної сторони складу злочину, визнаного судом доведеним, та його кваліфікуючих ознак.

У цій частині вироку необхідно викласти весь обсяг обвинувачення, обставини, які визначають ступінь винності кожного з підсудних, їх роль у вчиненні злочинів, а потім докази у обґрунтування цих висновків.

У даній справі зазначені вимоги закону не дотримано.

Визнавши ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, суд не сформулював повне обвинувачення за усіма епізодами звинувачення, визнаного судом доведеним за цією статтею закону.

Зокрема, ці вимоги закону судом були дотримані лише за епізодом заволодіння майном ОСОБА_4 та ОСОБА_39 Щодо епізодів заволодіння майном інших потерпілих по справі суд не зазначив часу, місця, способу його вчинення та обтяжуючих відповідальність кваліфікуючих ознак, обмежившись лише визначенням дати отримання відповідних коштів від цих потерпілих.

Аналогічного змісту порушення були допущені й при постановлені вироку щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Порушення вимог кримінально-процесуального закону, які суд допустив при розгляді справи щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, є істотними, оскільки ставлять під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі вироку та перешкоджають можливості перевірки доводів поданих по справі касаційних скарг.

Ці порушення були залишені поза увагою апеляційним судом.

З цих підстав колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і справу направити на новий судовий розгляд.

Інші доводи, які наведені у касаційній скарзі прокурора та засудженого ОСОБА_1, слід перевірити при новому розгляді справи, а також необхідно вжити всіх передбачених законом заходів до повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи, докази дослідити у відповідності до вимог кримінально-процесуального закону, дати їм належну оцінку і постановити законний та обґрунтований вирок.

Підстав для зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить.

На підставі наведеного, керуючись статями 394- 396 КПК України, колегія суддів,-

Касаційні скарги прокурора та засудженого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Вирок Київського районного суду м. Сімферополя від 13 вересня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 27 березня 2012 року щодо ОСОБА_41, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати і справу направити на новий судовий розгляд.