Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого-суддіЗубара В.В., суддів Матієк Т.В., Фурика Ю.П., за участю прокурора Таргонія О.В.,

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 30 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді матеріалів справи судом першої інстанції, на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25 січня 2012 року.

Постановою прокурора м. Слов'янська від 23 грудня 2011 року порушено кримінальну справу щодо ректора ТОВ «Інститут науково-виробничої та педагогічної інфраструктури» ОСОБА_5 за фактом зловживання службовим становищем, що потягло за собою тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 січня 2012 року скаргу ОСОБА_5 задоволено, постанову прокурора скасовано, а в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5 відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 25 січня 2012 року зазначену постанову змінено, виключено вказівку суду про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_5, у решті рішення місцевого суду залишено без зміни.

Згідно постанови прокурора Лодатко Є.О. умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи про те, що очолюваний ним інститут не має ліцензії на надання освітніх послуг та сертифікату про акредитацію, видав 31 серпня 2010 року наказ про зарахування до 5-го курсу економічного факультету на платну форму навчання студентів, чим заподіяв істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян на суму 234 200 грн, що є тяжкими наслідками.

У касаційній скарзі порушується питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд внаслідок істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону. Прокурор зазначає про наявність приводів та підстав до порушення цієї справи, а також про невідповідність висновків суду зібраним у справі матеріалам.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга прокурора підлягає задоволенню на таких підставах.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, повинен перевіряти наявність передбачених ст. 94 КПК України приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Однак, як убачається з матеріалів справи, суд, розглядаючи скаргу ОСОБА_5 на постанову про порушення кримінальної справи, в порушення вимог зазначеної статті процесуального закону замість перевірки приводів до порушення кримінальної справи та достатності даних, які вказували на наявність ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, вдався до оцінки наявних у справі доказів, хоча вони мали досліджуватися й оцінюватися судом при розгляді справи по суті.

Так, дійшовши висновку про незаконність порушення кримінальної справи щодо директора ТОВ «Інститут науково-виробничої та педагогічної інфраструктури» ОСОБА_5 за фактом зловживання службовим становищем, суд першої інстанції зазначив, що згідно заяв студентів кожен із них був ознайомлений з наявністю/відсутністю ліцензії та сертифікату про акредитацію учбового закладу, про що вони поставили особистий підпис, з чого суд зробив висновок, що їх дії по вступу до вузу, який не має ліцензії, є свідомими. Крім того, суд послався на те, що контрактом та статутом учбового закладу не передбачено обов'язок ректора щодо видачі диплому по закінченню навчання.

З огляду на зазначене місцевий суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_5 відсутня об'єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також про наявність між сторонами цивільно-правових відносин.

Разом із тим, суд при винесенні зазначеного рішення не взяв до уваги того, що встановлення повноважень особи, правомірність вчинення нею певних дій та наявність або відсутність в її діях ознак об'єктивної сторони складу злочину, а також наявність чи відсутність цивільно-правових або будь-яких інших відносин між суб'єктами є прерогативою органу досудового слідства під час провадження слідчих дій, які неможливо провести без порушення кримінальної справи.

Таким чином, суд, замість перевірки наявності приводів та підстав до порушення кримінальної справи, вдався до оцінки зібраних у справі доказів, що є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону та підставою для скасування судового рішення.

Апеляційний суд при розгляді матеріалів справи не перевірив належним чином усіх доводів, що були наведені в апеляції прокурора, і допущених судом першої інстанції недоліків в установленому законом порядку не усунув.

З урахуванням того, що постанова суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду постановлені з порушенням вимог кримінально-процесуального закону, вони підлягають скасуванню на підставі п.1 ч.1 ст. 398 КПК України, а матеріали справи за скаргою ОСОБА_5 - направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати наведене та прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Касаційна скарга прокурора була подана до суду касаційної інстанції у межах строку на касаційне оскарження відповідно до ст. 386 КПК України. Постановою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2012 року прокурору було відмовлено у витребуванні матеріалів справи за скаргою ОСОБА_5, оскільки касаційна скарга прокурора від 23 березня 2012 року не відповідала вимогам ст.ст. 350, ч. 2 ст. 387 КПК України, для усунення недоліків прокурору було надано строк один місяць з дня одержання копії цієї постанови судді. Прокурор усунув недоліки і 07 травня 2012 року подав касаційну скаргу.

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді матеріалів справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 25 січня 2012 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.