Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Щепоткіної В.В.,

суддів Широян Т.А., Марчук Н.О.,

за участю прокурора Казнадзея В.В.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду Волинської області від 7 серпня 2012 року.

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 липня 2011 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості, засуджено

за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

За ч. 1 ст. 135 КК України ОСОБА_4 виправдано за відсутністю в його діях складу злочину.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 7997 грн. 60 коп. грн. матеріальної та 50 000 грн. моральної шкоди та 3500 грн. витрат понесених на правову допомогу.

ОСОБА_4 визнано винним та засуджено за те, що він 16 жовтня 2010 року біля 23 години, керуючи вантажівкою «МАЗ-6422», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Центральній, що в с. Крупа Луцького району, в напрямку с. Ярославичі Млинівського району Рівненської області, у порушення вимог п.п. 2.3 б, 12.3 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , проявив неуважність, не оцінив належним чином дорожню обстановку та її зміни, не вжив заходів по зменшенню швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу та здійснив наїзд на потерпілу ОСОБА_6, яка рухалась в попутному напрямку.

В результаті наїзду потерпіла ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження від яких померла на місці пригоди.

Вироком апеляційного суду Волинської області від 7 серпня 2012 року вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 1 липня 2011 року щодо ОСОБА_4 в частині призначеного йому покарання та відшкодування моральної шкоди скасовано, постановлено новий вирок, яким ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 80 000 грн. моральної шкоди.

В касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4, не оспорюючи доведеність своєї вини у вчиненні злочину, за який його засуджено, просить вирок апеляційного суду змінити через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, та пом'якшити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, врахувавши його сімейні обставини, стан його здоров'я, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

На касаційну скаргу засудженого надійшли заперечення від потерпілої ОСОБА_5

Заслухавши доповідача, думку прокурора та потерпілих, які вважають вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_4 законним та обґрунтованим, а тому просили його залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення, заслухавши захисника на підтримку касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги засудженого, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України при обставинах, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи та ніким не оскаржуються.

Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Ці вимоги закону при призначенні ОСОБА_4 покарання апеляційним судом були дотримані.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 квітня 2012 року було скасовано ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 11 листопада 2011 року про залишення без зміни вирок Луцького міськрайонного суду щодо ОСОБА_4, яким йому було призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки, внаслідок м'якості, а також через порушення апеляційним судом вимог ч. 5 ст. 334 КПК України при розв'язанні цивільного позову.

При цьому наведені у касаційній скарзі засудженим обставини на обґрунтування суворості призначеного йому покарання існували на час розгляду справи судом першої інстанції і судом касаційної інстанції не були визнані такими, що мають бути пріоритетними при призначенні ОСОБА_4 покарання.

Колегія суддів вважає, що сплата засудженим на користь потерпілої моральної шкоди майже в розмірі, який встановлено новим вироком апеляційного суду, такою обставиною визнатись також не може, і, у даному випадку, призначене засуджденому ОСОБА_4 покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі наведеного, керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Волинської області від 7 серпня 2012 року щодо нього - без зміни.