Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Щепоткіної В.В.,

суддів Широян Т.А., Марчук Н.О.,

з участю прокурора Кравченко Є.С.,

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 лютого 2012 року.

Вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2011 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого, останній раз - 5 грудня 2007 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців, засуджено

за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.

Цим же вироком засуджені ОСОБА_2, ОСОБА_3, а щодо ОСОБА_4 постановою цього ж суду від 23 грудня 2011 року застосовані примусові заходи медичного характеру, які у касаційному порядку не оскаржені.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 23 лютого 2012 року вирок суду щодо ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджений за те, що він 25 грудня 2010 року, біля 23 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_3 та неосудною особою, з метою таємного викрадення чужого майна проникли до службового приміщення ВАТ «ПМК-210», що розташоване вул. Ціолковського,30 в м. Чернігові, звідки викрали предмети канцелярії та персональний комп'ютер на загальну суму 16968 грн. 44 коп., які належали ОСОБА_6І

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на те, що, за відсутності прямих доказів у вчиненні ним злочину, у обґрунтування його обвинувачення суд послався на недостовірні показання осіб, які заінтересовані свідчити проти нього, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7

Іншими учасниками судового процесу вказані судові рішення не оскаржуються.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, щодо необґрунтованості касаційної скарги засудженого ОСОБА_1, яку просив залишити без задоволення, а постановлені щодо нього судові рішення - без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зазначені у касаційній скарзі доводи засудженого ОСОБА_1 про неповноту судового слідства у справі, виходячи із змісту вимог ст. 398 КПК України не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Разом з тим, вказані засудженим доводи були предметом перевірки суду апеляційної інстанції, який переглянув дану кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1, яка аналогічна касаційній скарзі, та у відповідності до вимог ст. 377 КПК України виніс мотивовану ухвалу, якою визнав вирок суду першої інстанції щодо нього законним і обґрунтованим.

Виходячи із встановлених судом першої інстанції обставин, дії засудженого ОСОБА_1 кваліфіковані вірно.

Доводи касаційної скарги засудженого про неправильну оцінку доказів судом першої інстанції є безпідставними, оскільки така оцінка доказам дана судом відповідно до вимог ст. 67 КПК України.

Суд першої інстанції не мав підстав піддавати сумніву показання засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 про вчинення ними крадіжки разом з ОСОБА_1, які були послідовними та не суперечили один одному.

З даними висновками обґрунтовано погодився і суд апеляційної інстанції.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які тягнуть за собою безумовне скасування вироку та ухвали апеляційного по справі не встановлено.

А тому підстав для задоволення касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 23 лютого 2012 року щодо нього - без зміни.