5-5023км12 Про умисне ухилення від сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб - 30.10.2012 Прийняття

головуючого-судді Єлфімова О.В.,суддів за участю прокуроразахисника Сахна Р.І., Шибко Л.В., Голюги В.В., ОСОБА_7,розглянувши в судовому засіданні 30 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами заступника прокурора Дніпропетровської області, захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2011 та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 травня 2012 року.

Зазначеним вироком, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,

засуджено за ч. 3 ст. 212 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки з конфіскацією належного майна ;

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним в тому, що він, будучи директором ПП «Атлантіс-Трейд-Плюс», у період з 18 грудня 2009 року по 13 травня 2010 року зняв з рахунку грошові кошти підприємства на суму 13 217 500 грн., які у касі не оприбуткував та не обчислив податок з доходів фізичних осіб за ставкою 15 % від суми отриманого доходу, тим самим умисно ухилився від сплати до бюджету податку з доходів фізичних осіб на суму 2 322 558,11 грн., що в 5368 раз перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах .

У касаційних скаргах прокурор та захисник засудженого ОСОБА_6, не оспорюючи доведеність вини засудженого та правильність кваліфікації його діяння, просять судові рішення змінити та замінити призначене засудженому покарання у вигляді позбавлення волі на штраф у межах санкції ч. 3 ст. 212 КК України відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» від 15 листопада 2011 року (4025-17) та ст. 53 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора та захисника ОСОБА_7 в підтримку касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, а також кваліфікація злочинних дій за ч. 3 ст. 212 КК України є правильними і у касаційних скаргах не оспорюються.

Доводи прокурора та захисника щодо необхідності призначення засудженому ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 212 КК у виді штрафу, замість позбавлення волі є обґрунтованими.

Так, Законом України від 15 листопада 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» (4025-17) , що набрав чинності із 17 січня 2012 року, до ч. 3 ст. 212 КК України внесено зміни, згідно з якими основним покаранням замість позбавлення волі визначено штраф у розмірі від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

ОСОБА_6 вироком місцевого суду засуджено за ч. 3 ст. 212 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, яке він на цей час відбуває.

Згідно ч. 1 ст. 5 КК України, закон, що пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання.

Отже, враховуючи те, що вирок щодо ОСОБА_6 у частині засудження за ч. 3 ст. 212 КК не приводився у відповідність із Законом України від 15 листопада 2011 року (4025-17) , колегія суддів дійшла висновку, що покарання за цим складом злочину має бути знижено до відповідного розміру штрафу за правилами, передбаченими у пунктах 2, 3 Прикінцевих та перехідних положень згаданого Закону (4025-17) .

Так, за вироком місцевого суду ОСОБА_6 відбуває покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років, що дорівнює 1826 дням. На час розгляду справи касаційним судом він відбув 125 днів (з 28 червня 2012 року по 30 жовтня 2012 року). Таким чином, ОСОБА_6 залишилося відбувати 1701 день позбавлення волі.

Згідно з абз. 2 ч. 5 ст. 53 КК розмір штрафу особам, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, визначається виходячи зі строку невідбутого покарання шляхом його перерахунку з розрахунку один день позбавлення волі за вісім неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто у цьому випадку розмір штрафу для ОСОБА_6 становить 231336 грн (1701 день помножено на 136 грн).

За таких обставин постановлені щодо ОСОБА_6 судові рішення в частині призначення покарання підлягають зміні.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційні скарги заступника прокурора Дніпропетровської області та захисника ОСОБА_7 задовольнити.

Вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 травня 2012 року щодо ОСОБА_6 змінити.

На підставі пунктів 2, 3 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 15 листопада 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» (4025-17) знизити ОСОБА_6 основне покарання, призначене за ч. 3 ст. 212 КК, до покарання у виді штрафу в розмірі тринадцяти тисяч шістсот восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 231336 грн.

Вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 3 ст. 212 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 231336 грн. з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 роки з конфіскацією належного майна.