Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Литвинова О.М.,суддів Швеця В.А., Кульбаби В.М.,за участю прокурора Деруна А.І.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 жовтня 2012 року справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи апеляційним судом на вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2012 року щодо ОСОБА_5

Вироком Армянського міського суду Автономної Республіки Крим від 18 травня 2012 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, громадянина України, раніше не судимого

засуджено:

за ч. 1 ст. 162 КК України на 1 (один) рік обмеження волі;

за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі;

за ст. 128 КК України на 2 (два) роки обмеження волі;

за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 185 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки з покладенням на нього виконання обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вирішено цивільні позови та долю речових доказів по справі.

Вироком апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2012 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано та призначено ОСОБА_5 покарання за ч. 2 ст. 185 КК України 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі; за ч. 1 ст. 122 КК України 2 (два) роки обмеження волі; за ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням ст. 69 КК України 3 (три) роки обмеження волі; за ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України штраф у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, в тому числі призначених покарань за ч. 1 ст. 162, ст. 128 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_5 покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за те, що він, 25 березня 2010 року о 22 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння незаконно, всупереч волі законного жителя проник в АДРЕСА_1, АР Крим, чим порушив право на недоторканність житла ОСОБА_6

Крім того, ОСОБА_7 там же, на ґрунті неприязних стосунків з ОСОБА_6 умисно заподіяв останньому середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Крім того, ОСОБА_5, 11 липня 2010 року о 22 годині в м. Армянську, по вул. Шкільній, в ході конфліктної ситуації з ОСОБА_8, в яку втрутилась ОСОБА_9, заподіяв останній середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Крім того, ОСОБА_5, в березні 2012 року о 15 годині, в м. Армянську, з дачної ділянки НОМЕР_1 дачного товариства «Титан», таємно викрав належне ОСОБА_10 майно, яке не представляє матеріальної цінності для потерпілого та намагався зникнути з викраденим, однак не довів свій намір до кінця з незалежних від його волі причин.

Крім того, ОСОБА_5, 26 березня 2012 року о 15 годині, в м. Армянську, проникнувши на територію дачної ділянки НОМЕР_2, дачного товариства «Огородник», таємно викрав належне ОСОБА_11 майно, на загальну суму 200 гривень.

Крім того, ОСОБА_5, 29 березня 2012 року о 13 годині, в м. Армянську, з дачної ділянки НОМЕР_3, дачного товариства «Огородник», таємно викрав належне ОСОБА_12 майно, на загальну суму 400 гривень.

У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеності вини та правильності кваліфікації дій засудженого просить скасувати вирок апеляційного суду та справу направити на новий апеляційний розгляд з підстав неправильного застосування кримінального закону та невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що вирок апеляційного суду не мотивований належним чином в частині застосування ст. 69 КК України, так як судом не встановлено обставин, що пом'якшують покарання, необхідних для призначення покарання нижчого від найнижчої межі. Вказує на те, що судом належним чином не враховано тяжкості та кількості вчинених ОСОБА_5 злочинів, перебування на момент їх скоєння у стані алкогольного сп'яніння, а також того, що засудженим не відшкодовано заподіяну шкоду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який вважав, що вирок апеляційного суду необхідно скасувати, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання " № 7 від 24 жовтня 2003 року (v0007700-03) , суди, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи вирок суду першої інстанції та постановляючи свій вирок в частині призначеного ОСОБА_5 покарання, ці вимоги закону врахував у повній мірі.

Колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_5 призначено апеляційним судом відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, особи винного та обставин, які пом'якшують покарання.

При призначенні засудженому покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 3 ст. 185 КК України, суд апеляційної інстанції навів у своєму вироку переконливі підстави прийняття такого рішення, зокрема, врахував повне визнання ОСОБА_5 вини у скоєному, його щире каяття та сприяння в розкритті злочинів в ході розгляду справи.

Прийняв до уваги апеляційний суд і тяжкість та кількість вчинених засудженим злочинів, а також інші обставини справи, в тому числі й обставини, що обтяжують покарання.

Колегія суддів вважає, що наведені у вироку апеляційного суду обставини обґрунтовано визнані ним як такі, що дають можливість призначити ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі нижчого від найнижчої межі, встановленої у санкції ч. 3 ст. 185 КК України, а тому погоджується з вироком апеляційного суду та приходить до висновку, що він відповідає вимогам ст. 378 КПК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів не знаходить підстав для його скасування за м'якістю призначеного засудженому покарання, внаслідок застосування ст. 69 КК України.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону та неправильного застосування кримінального закону колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 02 серпня 2012 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.