5-4865 Про незаконне придбання, виготовлення та зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів в особливо великих розмірах - 25.10.2012 Прийняття

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 18 липня 2012 року.

Вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 квітня 2012 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, що не має судимості на підставі ст. 89 КК України,

за ч. 2 ст. 307 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна;

за ч. 3 ст. 307 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.

Питання щодо речових доказів та судових витрат вирішено відповідно до закону.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області від 18 липня 2012 року апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.

Суд визнав винуватою та засудив ОСОБА_2 за незаконне придбання, виготовлення та зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів, а також за незаконне придбання, виготовлення та зберігання з метою збуту наркотичних засобів в особливо великих розмірах за наступних обставин.

Навесні 2006 року ОСОБА_2 за місцем свого проживання АДРЕСА_1 виростила рослини конопель, за що була засуджена вироком Погребищенського районного суду Вінницької області від 24 жовтня 2006 року за ч. 1 ст. 310 КК України.

Частину вирощеної навесні 2006 року наркотичної сировини ОСОБА_2 приховала і незаконно зберігала на горищі власного будинку. Після того як рослини конопель висохли, ОСОБА_2 їх подрібнила. Таким чином виготовила наркотичний засіб - канабіс, який стала незаконно зберігати з метою збуту за місцем свого проживання.

22 березня 2008 року біля 14 години по АДРЕСА_1 Погребищенського району ОСОБА_2 збула ОСОБА_3 наркотичний засіб - канабіс масою 436 грамів.

Під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 22 березня 2008 року було виявлено та вилучено канабіс загальною масою 7350 грамів, який вона зберігала з метою збуту.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4. порушує питання про зміну судових рішень щодо ОСОБА_2 у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої.

Вважає, що призначене ОСОБА_2 покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та являється надто суворим. Просить пом'якшити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України, зменшивши його до п'яти років позбавлення волі. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання п'ять років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням. Посилається на те, що засуджена щиро розкаялася у вчиненому, є інвалідом третьої групи.

Стверджує, що на порушення вимог ст. 323 КПК України судом постановлено необґрунтований вирок. При новому розгляді справи судом посилено покарання засудженій, чим порушено вимоги ст. 375 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав касаційну скаргу захисника необґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Висновок про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні злочинів за викладених у вироку обставин суд обґрунтував доказами, дослідженими у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України.

Фактичні обставини справи та кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч. 2 та ч. 3 ст. 307 КК України у касаційній скарзі захисником не оспорюються.

Разом з тим, доводи захисника про порушення судом першої інстанції вимог ст. 375 КПК України є обґрунтованими.

За матеріалами справи по пред'явленому обвинуваченню щодо ОСОБА_2 судом першої інстанції постановлялись чотири вироки (т. №1 а.с. 131-136, а.с. 268-271, т. №2 а.с. 62-64, а.с. 128-129), які переглядались в апеляційному порядку.

Вироки щодо ОСОБА_2 від 02 жовтня 2008 року, від 07 жовтня 2010 року та від 18 серпня 2011 року, відповідно, скасовувалися апеляційним судом через порушення вимог кримінального та кримінально-процесуального закону, а не з підстав м'якості або тяжкості призначеного засудженій покарання.

Відповідно до вимог ст. 375 КПК України при новому розгляді справи судом першої інстанції застосування закону про більш тяжкий злочин та посилення покарання допускається тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляцією прокурора або потерпілого чи його представника в зв'язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин або коли при скасуванні вироку визнано необхідним застосувати більш суворе покарання, а також коли при додатковому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.

При розгляді справи щодо ОСОБА_2 судом першої інстанції цих вимог закону не дотримано.

За апеляцією прокурора, в якій ставилось питання про істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, м'якість призначеного покарання апеляційним судом вирок суду щодо ОСОБА_2 від 07 жовтня 2010 року, за яким її було засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п'ять років позбавлення волі було скасовано у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону - безпідставним виключенням із обвинувачення ч. 2 ст. 307 КК України. Апеляцію прокурора було задоволено частково. Судження суду про обґрунтованість покарання відсутнє.

У цьому зв'язку відповідно до вимог ст. 375 КПК України постановляючи нові вироки щодо ОСОБА_2 за даним обвинуваченням суд не вправі був посилити покарання підсудній. Та обставина, що два епізоди злочинної діяльності отримали окрему кваліфікацію не спростовує цього висновку, оскільки обсяг обвинувачення не змінився.

Таким чином покарання ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 307 КК України підлягає пом'якшенню до розміру, визначеного вироком суду від 07 жовтня 2010 року - п'яти років позбавлення волі.

Оскільки поглинення однакових за розміром покарань не допускається, то розмір призначеного за ч. 2 ст. 307 КК України покарання підлягає також зниженню.

У цьому зв'язку вирок місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають зміні.

Доводи захисника про застосування ст. 75 КК України зважаючи на тяжкість злочинів є необґрунтованими.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 394 - 396 КПК України,колегія суддів

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4, в інтересах засудженої ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 18 липня 2012 року щодо ОСОБА_2 змінити.

За ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України знизити розмір призначеного покарання до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна, за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.