Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі

головуючого Орлянської В.І., суддів Франтовської Т.І., Тельнікової І.Г.,за участю прокурора Парусова А.М.,

розглянула в судовому засіданні 25 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 17 квітня 2012 року.

Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2012 року засуджено

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,

за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 17 квітня 2012 року суду вказаний вирок суду щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 7 грудня 2007 року, в другій половині дня, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_1 в с. Новаки Коростенського району, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, наніс численні удари в область голови та по тулубу ОСОБА_2, чим заподіяв їй умисні тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя та здоров'я потерпілої в момент заподіяння та такі, що потягли її смерть.

У касаційній скарзі засуджений порушує питання про скасування судових рішень щодо нього, а справу провадженням по закрити. Посилається при цьому на неповноту та однобічність слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі внаслідок суворості. На думку засудженого ОСОБА_1 органами досудового слідства не було з'ясовано всіх обставин скоєння злочину, його участь у скоєнні даного злочину не доведена та посилається на те, що суд поклав в основу обвинувачення докази, які є сумнівними та не доводять його винності у вчиненні злочину.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги засудженого, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи були предметом оцінки суду першої та апеляційної інстанції і перегляду у касаційному порядку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 398 КПК України, не підлягають, а неповнота судового слідства та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, чим обґрунтовується касаційна скарга засудженого ОСОБА_1 в даній справі, самі по собі можуть бути підставами для скасування чи зміни відповідних судових рішень, згідно ст. 367 КПК України, тільки в апеляційному порядку.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, зокрема, показаннями потерпілого ОСОБА_3, показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, протоколом огляду місця події від 8 грудня 2007 року (а.с. 8-29), даними висновку судово-медичної експертизи № 285 від 10 лютого 2008 року, даними протоколу очної ставки між ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_3 (а.с. 130-131), висновками експертів, яким суд дав належну оцінку.

Доводи засудженого ОСОБА_1, викладені в касаційній скарзі, про те, що він не наносив тілесних ушкоджень ОСОБА_2 та відсутність у нього мотиву вчинення злочину, були предметом перевірки судом першої та апеляційної інстанцій і свого підтвердження не знайшли.

Дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковані правильно.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як убачається з матеріалів справи, при вирішенні питання про призначення засудженому покарання, суд у повній мірі дотримався вимог зазначеного закону.

Суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_1 за вчинення тяжкого злочину, з урахуванням даних про його особу, а саме те, що він позитивно характеризується за місцем свого проживання, є потерпілим від аварії на ЧАЕС, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а також ступінь тяжкості та наслідків учиненого злочину прийшов до правильного висновку про те, що мінімальне покарання передбачене санкцією ч. 2 ст. 121 КК України є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 судом визнано вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Підстав вважати призначене ОСОБА_1 покарання явно несправедливим внаслідок його суворості, про що зазначає засуджений в касаційній скарзі, не вбачається.

Апеляційний суд відповідно до ст. 377 КПК України при перегляді справи за апеляційною скаргою захисника засудженого зробив правильний висновок про те, що судом першої інстанції було взято до уваги всі обставини, що впливають на призначення покарання ОСОБА_1

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну судових рішень, у справі не допущено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги засудженого не вбачається.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційну засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 15 лютого 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 17 квітня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.