Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Литвинова О.М.,

суддів: Швеця В.А., Кульбаби В.М.,

з участю прокурора Кравченко Є.С.

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 на вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 18 липня 2012 року.

Вироком Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 квітня 2012 року

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, що не має судимості на підставі ст. 89 КК України,

засуджено:

за ч. 2 ст. 307 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна;

за ч. 3 ст. 307 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - на вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.

Питання щодо речових доказів та судових витрат вирішено відповідно до закону.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Вінницької області від 18 липня 2012 року апеляцію захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженої ОСОБА_2 залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2012 року за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 вирок Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 18 липня 2012 року щодо ОСОБА_2 змінено.

За ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України пом'якшено розмір призначеного покарання до п'яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна, за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна.

У решті судові рішення щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

За матеріалами справи по пред'явленому обвинуваченню щодо ОСОБА_2 судом першої інстанції постановлялись чотири вироки (т. №1 а.с. 131-136, а.с. 268-271, т. №2 а.с. 62-64, а.с. 128-129), які переглядались в апеляційному порядку.

Вироки щодо ОСОБА_2 від 02 жовтня 2008 року, від 07 жовтня 2010 року та від 18 серпня 2011 року, відповідно, скасовувалися апеляційним судом через порушення вимог кримінального та кримінально-процесуального закону, а не з підстав м'якості або тяжкості призначеного засудженій покарання.

Зокрема, за апеляцією прокурора, в якій ставилось питання про істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, м'якість призначеного покарання апеляційним судом вирок суду щодо ОСОБА_2 від 07 жовтня 2010 року, за яким її було засуджено за ч. 3 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п'ять років позбавлення волі було скасовано у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону - безпідставним виключенням із обвинувачення ч. 2 ст. 307 КК України. Апеляцію прокурора було задоволено лише частково. Судження суду про обґрунтованість доводів скарги прокурора про м'якість призначеного покаранная відсутнє.

У цьому зв'язку відповідно до вимог ст. 375 КПК України постановляючи нові вироки щодо ОСОБА_2 за даним обвинуваченням суд не вправі був посилити покарання підсудній. Та обставина, що два епізоди злочинної діяльності отримали окрему кваліфікацію не спростовує цього висновку, оскільки обсяг обвинувачення не змінився.

Також чином, апеляційною інстанцією допущено помилки, які призвели до істотного порушення вимог КПК України (1001-05) , призначення кримінального покарання поза межами вимог закону.

Також убачається, що кримінальна справа щодо ОСОБА_2 обсягом в один том та щодо однієї особи, яка не представляла складності, у судах Вінницької області розглядалась із серпня 2008 року по липень 2012 року, що не відповідає вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, якою передбачено право людини на справедливий та публічний розгляд справи у розумні строки.

Наведене свідчить про те, що судами при розгляді цієї справи допущено тяганину.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 400-2, 23-2 КПК України, колегія суддів

На порушення вимог закону та положень Європейської конвенції при розгляді кримінальної справи щодо ОСОБА_2 звернути увагу голови Апеляційного суду Вінницької області