Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Литвинова О.М.,суддів: Кульбаби В.М., Швеця В.А.,за участю прокурора Сорокіної О.А.,розглянула 25 жовтня 2012 року в судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 14 лютого 2012 року щодо нього.

Вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 жовтня 2011 року

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 3 березня 2011 року за ч.ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 70 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,

засуджено за ч. 1 ст. 304 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 2 місяці позбавлення волі, за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці, ухвалено вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 3 березня 2011 року виконувати самостійно.

Згідно з вироком, ОСОБА_5 на початку квітня 2010 року, близько 20 год, проник у приміщення кузні, яка знаходиться біля АДРЕСА_1 звідки таємно викрав майно ОСОБА_6 на загальну суму 430 грн.

На початку квітня 2010 року, ОСОБА_5 знаходячись біля буд. АДРЕСА_2, достовірно знаючи, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 є малолітнім, шляхом психічного впливу - переконання, запропонував малолітньому ОСОБА_7 вчинити крадіжку із приміщення сараю, який розташований біля буд. АДРЕСА_2 району, на що малолітній погодився, тобто втягнув малолітнього ОСОБА_7 у злочинну діяльність.

На початку квітня 2010 року близько 17 год, ОСОБА_5, за домовленістю із особою, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, проник до сараю, що розташований біля будинку АДРЕСА_2 району звідки таємно викрав майно ОСОБА_8 на загальну суму 260 грн.

В середині квітня 2010 року, ОСОБА_5, за домовленістю із особою, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, проник у приміщення кузні, яка розташована біля АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно ОСОБА_6 на загальну суму 1809 грн.

В середині квітня 2010 року, ОСОБА_5, за домовленістю із особою, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, проник у приміщення кузні, яка розташована біля АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно ОСОБА_6 на загальну суму 1675 грн.

10 травня 2010 року, близько 13 год, ОСОБА_9 знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_1, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_6 на суму 1000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 14 лютого 2012 року апеляції прокурора та засудженого залишено без зміни, а вирок щодо ОСОБА_5 в порядку ст. 365 КК України в частині вирішення цивільного позову скасовано та направлено справу в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

У касаційній скарзі засуджений вказує на істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі. Просить вирок, ухвалу змінити та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Зазначених вимог місцевий суд дотримався.

Як убачається з вироку, суд, призначаючи ОСОБА_5 покарання врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують покарання, зокрема й ті на які посилається у касаційній скарзі засуджений.

Призначене ОСОБА_5 покарання є необхідним для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для пом'якшення ОСОБА_5 покарання на більш м'яке, або звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, колегія суддів не вбачає.

Місцевий суд правильно у вироку зазначив про самостійне виконання вироку Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 3 березня 2011 року.

Доводи засудженого про неналежне повідомлення про дату апеляційного розгляду кримінальної справи щодо нього є безпідставними та спростовуються даними, що містяться у матеріалах кримінальної справи.

Доводи ОСОБА_5 про неотримання їм копії ухвали апеляційного суду також є безпідставними, оскільки останній звертаючись із касаційною скаргою, долучив належну копію ухвали Апеляційного суду Житомирської області від 14 лютого 2012 року.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити судам першої та апеляційної інстанції повно та всебічно розглянути справу і постановити законні, обґрунтовані і справедливі рішення, неправильного застосування судами кримінального закону у касаційному порядку не встановлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

Вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 21 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 14 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.

З оригіналом згідно: суддя О.М. Литвинов