5-4960км12 Про одержання хабара за непроведення планової перевірки підприємства з питань додержання законодавства про пожежну безпеку, та внесення неправдивих відомостей у протокол проведення перевірки - 25.10.2012 Прийняття

розглянула в судовому засіданні 25 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами заступника прокурора Житомирської області на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2012 року та постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 6 січня 2012 року.

Вироком Радомишльського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2011 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 368 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 8500 грн. з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в системі МНС України строком на 1 рік 3 місяці;

за ч. 1 ст. 366 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 850 грн. з позбавленням права займати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно- господарських функцій в системі МНС строком на 1 рік.

На підставі ст. 70 КПК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді штрафу в сумі 8500 грн. з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в системі МНС України строком на 1 рік 3 місяці.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області за проведення експертиз 942,48 грн..

Вирішено питання щодо речових доказів відповідно до ст. 81 КПК України.

Крім того постановою Радомишльського районного суду Житомирської області від 06.01.2012 у кримінальній справі щодо ОСОБА_1 прийнято рішення про усунення протиріч та сумнівів, що можуть виникнути під час виконання вироку, а саме, в резолютивній частині вироку зазначено, що він позбавляється права обіймати керівні посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Крім того вказано про необхідність повернення ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 1300 грн., повернення власнику мобільного телефону «Fly», а також вирішено питання про стягнення з засудженого судових витрат.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, працюючи на посаді заступника начальника відділу - начальника сектору наглядово- профілактичної діяльності Радомишльського РВ УМНС України в Житомирській області, 28.04.2011 одержав від керівника СТОВ «Терра» ОСОБА_2 хабар в сумі 2000 грн. за те, що не провів планову перевірку з питань додержання законодавства про пожежну безпеку у СТОВ «Терра» та не застосовував заходів щодо зупинення діяльності цього товариства.

В подальшому, протягом 27-28 квітня 2011 року ОСОБА_1 вніс до офіційного документу, а саме протоколу про адміністративне правопорушення, завідомо неправдиві відомості про проведення ним перевірки СТОВ «Терра» та виявлення порушень Правил пожежної безпеки в Україні допущених ОСОБА_2, після чого виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 175 КуаАП, яку зареєстрував в журналі обліку.

В апеляційному порядку рішення не переглядались.

У касаційних скаргах прокурор просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд. Вказує на те, що судом було допущено неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, та призначено ОСОБА_1 покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину, даним про його особу і є несправедливим внаслідок м'якості. Зокрема прокурор посилається на те, що суд неправильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 368 КК, оскільки в силу займаної ним посади він є особою, яка займає відповідальне становище, що потягло за собою призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину. Вирішуючи питання про винесення по справі постанови в порядку ст. 409 КПК України суд, в порушення вимог закону, не провів судового засідання та не повідомив про це прокурора, а викладеним в постанові рішенням погіршується становище засудженого, оскільки йому фактично призначено більш суворе покарання, що є неприпустимим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційні скарги, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в касаційних скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що вони підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 321 КПК України вирок постановляється ім'ям України і є найважливішим актом правосуддя у кримінальних справах.

Відповідно до ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Законність вироку означає його відповідність нормам кримінального і кримінально-процесуального права.

Суд при постановленні вироку щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону не дотримався. Зокрема, як убачається з тексту вироку, долученого прокурором до касаційної скарги, 29 грудня 2011 року Радомишльським районним судом Житомирської області було постановлено вирок, яким ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст. 368 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 8500 гривень з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій та атестовані посади в системі МНС України строком на 1 рік та 3 місяці. Вирішуючи питання щодо речових доказів, суд вказав на необхідність зарахування 1300 гривень, вилучених у ОСОБА_1, на рахунок державного бюджету. В такому вигляді вирок було проголошено в судовому засіданні, а його копія була вручена засудженому. В подальшому згідно постанови судді від 6 січня 2012 року, яка винесена з посиланням на ст. 409 КПК України, вирок було змінено. Зокрема було зазначено, що ОСОБА_1 засуджений із застосуванням додаткового покарання у виді позбавлення права займати керівні посади в органах МНС, зроблено вказівку про повернення ОСОБА_1 вилучених у нього грошових коштів в сумі 1300 гривень.

Як убачається з тексту вироку, який міститься в матеріалах справи як оригінал, його резолютивна частина викладена з урахуванням виправлень про які йдеться в вищезазначеній постанові судді. Вирок, який був постановлений та проголошений в судовому засіданні 29 грудня 2011 року в справі відсутній, що є істотним порушенням вимог КПК України (1001-05) , і є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 409 КПК України суд, який постановив вирок має право вирішити питання про всякого роду сумніви та протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілу судових витрат, якщо він не вирішив цих питань. Як убачається з постанови від 6 січня 2012 року суддею були внесені зміни до вироку, постановленого щодо ОСОБА_1, згідно з якими засудженому фактично було призначено інше покарання та змінено попереднє рішення щодо речових доказів.

Таким чином, вказаною постановою суддя вирішив питання, які не передбачені ст. 409 КПК України.

Крім цього, постанова була винесена з порушенням вимог ст. 411 КПК України, оскільки суддя провів розгляд справи без повідомлення учасників судового розгляду, без участі прокурора, та без ведення протоколу судового засідання.

Тому вирок та постанова суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

Щодо доводів прокурора про неправильну кваліфікацію дій засудженого та призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та даним про особу засудженого, то у зв'язку із необхідністю скасування вироку із зазначених вище підстав питання щодо правильності кваліфікації дій та призначення покарання буде вирішуватися під час нового розгляду справи в залежності від обсягу обвинувачення, яке буде підтримано прокурором в судовому засіданні, доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину та інших обставин, передбачених Кримінально-процесуальним Кодексом (1001-05) .