Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Орлянської В.І., суддів:Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І., за участю прокурора Саленка І.В., розглянула в судовому засіданні 25 жовтня 2012 року в м. Києві матеріали справи за касаційною скаргою прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2012 року про скасування постанови прокурора Ленінського району м. Запоріжжя від 3 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 5 червня 2012 року, якою вказану постанову районного суду залишено без зміни.

Постановою прокурора Ленінського району м. Запоріжжя від 3 квітня 2012 року порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, з тих підстав, що він, обіймаючи посаду старшого інспектора ВМО № 1 Запорізької митниці, не належно виконуючи та недобросовісно відносячись до покладених на нього службових обов'язків, 03 грудня 2008 року вчинив митне оформлення вантажу «обладнання для мукомельної промисловості» по ГТД № 112000002/2008/17479 з порушенням вимог Митного кодексу України (92-15) , Закону України «Про митні тарифи України», Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та інших нормативно-правових актів, неправильно визначив код товару по УКТВЄД, що спричинило шкоду державі у виді недобору сум податків та зборів, які підлягають перерахуванню до державного бюджету України, в розмірі 67 191,94 грн.

З постанови прокурора вбачається, що приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення прокурором в ході проведення перевірки складу злочину.

Підставою до порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність в діях ОСОБА_5 ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, які містяться в матеріалах кримінальної справи.

Не погодившись з вказаною постановою прокурора про порушення кримінальної справи, адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 звернувся зі скаргою до суду.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2012 року за його скаргою зазначену постанову про порушення кримінальної справи від 3 квітня 2012 року скасовано.

Суд прийшов до висновку, що в матеріалах, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, відсутні дані, які б вказували на наявність ознак злочину, передбачено ч. 2 ст. 367 КК України. При цьому, суд послався на судові рішення адміністративних судів, якими визнано незаконними зміни Запорізькою митницею класифікації коду товару по ГТД № 112000002/2008/17479 від 03.12.2008 року та визнано незаконними нарахування Запорізькою митницею до оплати ВАТ «Муліно» 69991,94 грн податкових зобов'язань та штрафних санкцій (саме та сума, яка вказана в постанові як спричиненні тяжкі наслідки).

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 5 червня 2012 року постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2012 року залишено без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з порушенням кримінально-процесуального законодавства. Вважає, що у прокурора були достатні приводи та підстави до порушення кримінальної справи, однак суд належним чином їх не перевірив та прийшов до безпідставного висновку про незаконність винесеної постанови від 3 квітня 2012 року про порушення кримінальної справи, вдавшись, при цьому, до оцінки фактичних обставин справи.

При цьому, зазначає, що посилання судів на рішення адміністративних судів не спростовують відсутність підстав до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, так як зазначені рішення адміністративних судів мотивуються ст. 313 Митного кодексу України, відповідно до якої класифікація товарів є виключною компетенцією митних органів. А тому, на думку прокурора, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили його на митну територію України, то в подальшому вони не мали підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, зокрема, з посиланням на матеріали перевірки. Тому, прокурор вважає, що судом не спростовується факт допущення ОСОБА_5 помилки під час класифікації товару, яка потягла за собою спричинення матеріальної шкоди інтересам держави.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу та просив судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд; перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд з таких підстав.

Згідно із положеннями ст. 98 КПК України кримінальна справа порушується за наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 94 КПК України, підставами для порушення кримінальної справи є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Із змісту зазначеного закону вбачається, що на цій стадії перевіряється лише наявність об'єктивних ознак, що характеризують подію злочину, і закон не вимагає надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Згідно із вимогами ст. 236-8 КПК України, якою передбачено порядок розгляду скарг на постанови про порушення кримінальної справи, також зазначено, що при розгляді скарги на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Ці вимоги закону суд не виконав.

Так, скасовуючи постанову прокурора про порушення кримінальної справи, суд прийшов до висновку, що в матеріалах, на підставі яких прийнято рішення про порушення кримінальної справи, відсутні дані, які б вказували на наявність ознак злочину.

При цьому, суд послався на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.08.2011 року, залишене в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, яким визнано незаконними зміни Запорізькою митницею класифікації коду товару по ГТД № 112000002/2008/17479 від 03.12.2008 року та визнано незаконними нарахування Запорізькою митницею до оплати ВАТ «Муліно» 69991,94 грн податкових зобов'язань та штрафних санкцій (саме та сума, яка вказана в постанові про порушення кримінальної справи як спричиненні тяжкі наслідки).

Апеляційний суд погодився з таким висновком районного суд та зазначив, що зазначені судові рішення адміністративних судів свідчать про те, що ОСОБА_5 правильно визначив код товару згідно Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності, а тому в матеріалах справи відсутні приводи та підстави до порушення кримінальної справи відносно нього.

Разом з тим, з постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що приводом до порушення прокурором кримінальної справи щодо ОСОБА_5 стало безпосереднє виявлення прокурором при проведенні перевірки ознак складу злочину.

Підставою до порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 стала наявність в матеріалах перевірки достатніх даних, зокрема, акту невиїзної документальної перевірки стану дотримання законодавства України з питань митної справи на ТОВ «МУЛІНО» від 31 березня 2011 року.

З наведеного вбачається, що суди вдалися не до перевірки наявності приводу та підстав до порушення кримінальної справи, а допустилися оцінки обсягу обвинувачення, допустимості доказів і їх достовірності, що є неприпустимим з огляду на рекомендації, надані в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 1 (v0001700-05) «Про деякі питання, які виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи».

А, перевіряючи наявність чи відсутність підстав до порушення кримінальної справи вважають встановленими такі обставини, які, відповідно до ст. 64 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальній справі і можуть бути встановлені лише під час досудового слідства в умовах визначеної законом кримінально-процесуальної процедури після порушення кримінальної справи, а оцінюватися судом при розгляді справи по суті.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій, на думку колегії суддів, вийшли за межі своїх повноважень, наданих законом, при розгляді справ даної категорії, а тому постанова місцевого суду та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню.

При новому судовому розгляді необхідно усунути вищезазначені недоліки, перевірити доводи касаційної скарги прокурора, матеріали справи та, згідно із вимогами статей 236-7, 236-8 КПК України, прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись статями 394 - 396, 398 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 14 травня 2012 року по розгляду скарги адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 5 червня 2012 року скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.