Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Ухвала
іменем україни
( Додатково див. вирок Золочівського районного суду Львівської області (rs20835917) )
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Орлянської В.І.,суддів:Тельнікової І.Г., Франтовської Т.І.за участю прокурора захисника засудженої Таргонія О.В., ОСОБА_5,ОСОБА_6, розглянула в судовому засіданні 25 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2012 року щодо засудженої ОСОБА_6
Вироком Золочівського районного суду Львівської області від 16 січня 2012 року
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянка України, така, що не має судимостей,
засуджена за ч. 2 ст. 368 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 9 (дев'ять) місяців, з позбавленням права обіймати службові посади в органах державної контрольно-ревізійної служби України строком на 2 роки, з конфіскацією Ѕ частини майна, належного їй на праві індивідуальної власності.
Запобіжний захід взяття під варту залишено без зміни. Строк відбування покарання постановлено рахувати з 23 березня 2011 року, з моменту її фактичного затримання.
Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
За вироком суду ОСОБА_6 визнана винною та засуджена за те що вона, працюючи на посаді начальника Контрольно-ревізійного відділу у Буському районі Львівської області, будучи державним службовцем 11 рангу, 6 категорії, службовою особою, що займає відповідальне становище, використовуючи надану їй владу та службове становище, 17.03.2011 року приблизно о 12 годині 30 хвилин та 21.03.2011 року приблизно о 12 годині в приміщенні КРВ у Буському районі Львівської області, що по вул. Львівській, 2 у м. Буську Львівської області, у коридорі, поблизу свого службового кабінету, одержала від ОСОБА_7 (заступника директора ПП «БМП «Вестбуд»), хабар у вигляді 2000 доларів США, що становить 15893,5 грн. (17.03.2011 року 500 доларів США, що становило станом на вказану дату 3971,95 грн. та 21.03.2011 року 1500 доларів США, що становило станом на вказану дату 11921,55 грн.). Хабар отримала за майбутнє прийняття актів прийому виконаних підрядних робіт та зарахування таких, в рахунок відшкодування ПП «БМП «Вестбуд» перед Буською міською радою Львівської області (як субпідрядником та виконавцем частини робіт по реконструкції котельні Буської центральної районної лікарні) частини, виявлених під час ревізії фінансово-господарської діяльності Буської міської ради Львівської області, збитків, заподіяних міській раді, хоча передбачених законом повноважень відмовити у прийнятті належно завірених зазначених вище актів та зарахуванні таких в рахунок фактичного відшкодування виявлених збитків, не мала. Одержання хабара у вигляді 2000 доларів США, що становить 15893,5 грн. було поєднане з вимаганням цього хабара, яке було пред'явлене ОСОБА_6 ОСОБА_7 в кінці лютого 2011 року у приміщенні кафе «Чебуречна хата», що по вул. Костюшка, 5 в м. Львові та, яке було підтверджене нею 17.03.2011 року та 21.03.2011 року у коридорі приміщення КРВ у Буському районі Львівської області, поблизу її службового кабінету.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2012 року апеляція захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженої задоволена частково, а апеляція прокурора залишена без задоволення. Вирок Золочівського районного суду Львівської області від 16 січня 2012 року щодо ОСОБА_6 змінено, пом'якшено їй призначене покарання за ч. 2 ст. 368 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України до двох років позбавлення волі з позбавленням права обіймати службові посади в органах державної контрольно-ревізійної служби України строком на 2 роки, з конфіскацією Ѕ частини майна, належного їй на праві індивідуальної власності. В решті вирок залишено без зміни.
В касаційній скарзі прокурор, не оскаржуючи фактичні обставини справи, доведеність вини засудженої у скоєному та правильність кваліфікації її дій, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду з направленням справи на новий апеляційний розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі ОСОБА_6 внаслідок м'якості. Прокурор вважає, що суд необґрунтовано пом'якшив покарання, призначивши його із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, суд у повній мірі не врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого засудженою злочину, який відноситься до категорії тяжких.
Також, на думку прокурора, суд першої інстанції призначив м'яке покарання, однак апеляція прокурора з цих підстав необґрунтовано залишена без задоволення. Більше того, апеляційний суд, перечисливши дані, які характеризують особу ОСОБА_6, визнав їх обставинами, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та дають підстави для пом'якшення покарання, призначеного судом першої інстанції. Також прокурор звертає увагу на те, що засуджена на досудовому слідстві та в суді першої інстанції вину не визнавала, змінювала свої покази, що свідчило про відсутність каяття у вчиненому, але судові інстанції проігнорували ці обставини. Ухвала апеляційного суду невмотивована, а тому не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
В запереченнях на касаційну скаргу прокурора засуджена ОСОБА_6 не погоджується з доводами прокурора, просить суд врахувати її щире каяття, стан її здоров'я, наявність в неї на утриманні сліпої матері похилого віку, яка потребує постійного її догляду та допомоги, та залишити оскаржувану щодо неї ухвалу апеляційного суду без зміни.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора та просив її задовольнити, ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд; думку засудженої та її захисника, які заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу апеляційного суду без зміни; перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку злочину при обставинах встановлених судом, як і кваліфікація її дій за ч. 2 ст. 368 КК України, у касаційній скарзі не оспорюється.
Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про призначення надто м'якого покарання та незаконне, при цьому, застосування вимог ч. 1 ст. 69 КК України, то вони є не обґрунтованими.
Так, відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
А, ч. 1 ст. 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України (2341-14)
При цьому, рішення суду про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом має бути належним чином мотивоване.
Ці вимоги закону судами виконані.
Як вбачається з матеріалів справи, апеляційний суд, призначаючи більш м'яке покарання, ніж передбачено ч. 2 ст. 368 КК України, в межах застосованих судом першої інстанції правил ч. 1 ст. 69 КК України, належним чином врахував характер та ступінь тяжкості скоєного нею злочину, особу засудженої, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, є інвалідом 3-ї групи, страждає на ряд хронічних захворювань; має на утриманні матір похилого віку, яка потребує постійного догляду; визнала свою вину та щиро розкаялась; відсутність обставин, які обтяжують покарання, та прийшов до обґрунтованого висновку про можливість пом'якшення ОСОБА_6 покарання в межах застосованих судом першої інстанції правил ч. 1 ст. 69 КК України до двох років позбавлення волі.
Ухвала апеляційного суду є законною та вмотивованою, відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
З урахуванням наведеного, фактичних обставин справи, доводів касаційної скарги прокурора, колегія суддів вважає, що призначене апеляційний судом засудженій ОСОБА_6 покарання із застосуванням вимог ч. 1 ст. 69 КК України, відповідає вимогам ст. 65 КК України, воно є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги прокурора.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду апеляційної інстанції при розгляді справи постановити законне, обґрунтоване і справедливе рішення у касаційному порядку не встановлено.
Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
касаційну скаргу прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.
Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2012 року щодо засудженої за ч. 2 ст. 368 КК України ОСОБА_6 залишити без зміни.
СУДДІ:
В.І. Орлянська
І.Г.Тельнікова
Т.І.Франтовська