Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,суддів Міщенка С.М., Сахна Р.І.,з участю прокурора Парусова А.М.розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілого ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_6 на вирок Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2012 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, в силу ст. 89 КК України не судимого, -

засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 680 грн.

На підставі ст. 49 КК України ОСОБА_6 звільнено від призначеного покарання у зв'язку зі спливом строків давності.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2012 року вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Згідно з вироком, ОСОБА_6 визнано винним у тому, що 13 квітня 2009 року, приблизно 11 год. 15 хв., знаходячись в кабінеті № 16 канцелярії Євпаторійського міського суду АР Крим, під час конфлікту на грунті неприязних стосунків, які раптово виникли, він умисно наніс ОСОБА_5 близько 7-8 ударів руками в область обличчя, ногами і руками по тулубу, заподіявши потерпілому легкі тілесні ушкодження.

У касаційних скаргах:

потерпілий ОСОБА_5 просить судові рішення щодо засудженого ОСОБА_6 в частині стягнення на його користь моральної шкоди скасувати та збільшити розмір цієї шкоди до 10000 грн., посилаючись на те, що судами повною мірою не враховано понесені ним моральні страждання, матеріальний стан ОСОБА_6 та його особу;

засуджений ОСОБА_6 просить судові рішення скасувати, а справу провадженням закрити за відсутністю події злочину на підставі п. 1 ст. 6 КПК України, оскільки будь-яких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 він не наносив. Також просить притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 та судмедексперта ОСОБА_7 за завідомо неправдиві показання та визнати акт СМО від 03.02.2009 року № 28 незаконним, оскільки він був виготовлений за два місяці до конфлікту.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення касаційних скарг без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що ці скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 398 КПК України, до компетенції касаційного суду не відноситься перевірка обставин, визначення яких дано у статтях 369 КПК України щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, які фактично оскаржуються засудженим у касаційній скарзі.

Разом із тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки про винність ОСОБА_6 у вчиненні злочину за встановлених та викладених у вироку обставин, а також кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 125 КК України грунтуються на сукупності доказів, належним чином зібраних органами досудового слідства та ретельно досліджених у судовому засіданні, які отримали об'єктивну оцінку у вироку, зокрема на показаннях потерпілого ОСОБА_5 про обставини нанесення йому ОСОБА_6 тілесних ушкоджень. Ці показання потерпілого узгоджуються з даними протоколів очної ставки між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 та відтворення обстановки і обставин події, а також з показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 і висновками судово-медичних експертиз.

Правильність збирання доказів та об'єктивність їх оцінки судом першої інстанції було перевірено апеляційним судом, який порушень кримінально-процесуального закону з боку органів досудового слідства та суду першої інстанції не встановив, а стосовно доводів апеляції засудженого навів відповідні мотиви їх необгрунтованості.

Перевіривши висновки апеляційного суду колегія суддів також вважає, що органами досудового слідства, судами першої та апеляційної інстанції істотних порушень кримінально-процесуального закону під час досудового слідства, судового і апеляційного розгляду справи не допущено, усім доводам апеляції засудженого дано належну оцінку. Тому посилання засудженого ОСОБА_6 на те, що справу судом першої інстанції розглянуто з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, спростовуються висновками апеляційного суду, які грунтуються на матеріалах справи.

Що ж стосується доводів засудженого про те, що акт судово-медичного освідування від 3 лютого 2009 року № 28 є незаконним, оскільки був складений експертом ОСОБА_7 за два місяці до конфлікту, який відбувся 13 квітня 2009 року, то колегія суддів вважає їх безпідставними. Як вбачається із матеріалів справи, на підставі направлення начальника Євпаторійського ГВВС від 1 лютого 2010 року № 52/3/1527 судово-медичний експерт ОСОБА_7 здійснила додаткове судово-медичне освідування ОСОБА_6 3 лютого 2010 року, а не 3 лютого 2009 року, як помилково зазначено на першому аркуші цього висновку. Тому і в цій частині касаційна скарга засудженого задоволенню не підлягає.

Доводи касаційної скарги потерпілого ОСОБА_5 про те, що судами першої та апеляційної інстанції повною мірою не враховано понесені ним моральні страждання внаслідок заподіяння йому засудженим ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, у зв'язку з чим він просить судові рішення в частині стягнення на його користь моральної шкоди скасувати та збільшити розмір цієї шкоди до 10000 грн., колегія суддів вважає безпідставними.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_5, суд першої інстанції правильно виходив із засад розумності, виваженості та справедливості. Також суд врахував обставини і наслідки вчиненого засудженим злочину та характер і обсяг страждань, що зазнав потерпілий. Тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування судових рішень за доводами касаційної скарги потерпілого.

На підставі наведеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 27 квітня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21 червня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційні скарги потерпілого ОСОБА_5 та засудженого ОСОБА_6 - без задоволення.