Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючої Щепоткіної В.В.,суддів:Британчука В.В., Єленіної Ж.М.,за участю прокурора Кравченко Є.С., розглянула в судовому засіданні у м. Києві 23 жовтня 2012 року справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 26 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 14 лютого 2012 року.

Вироком Гагарінського районного суду м. Севастополя від 26 жовтня 2011 року засуджено

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості в силу ст. 89 КК України, за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Вирішено питання про речові докази.

Згідно з вироком ОСОБА_5 визнано винними і засуджено за те, що він 15 квітня 2008 року близько 23:00, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в побутовому приміщенні на території ПП «Фінк і Син» по вул. Пролетарській, 39а у м. Севастополі, на ґрунті особистих неприязних відносин умисно наніс своїй співмешканці ОСОБА_6 численні удари руками по голові й тулубу, після чого умисно з метою протиправного заподіяння смерті двома руками здавив ОСОБА_6 шию, внаслідок чого від механічної асфіксії остання померла.

Ухвалою Апеляційного суду м. Севастополя від 14 лютого 2012 року вирок залишено без зміни.

Зі змісту касаційної скарги засудженого убачається, що він, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину і його особі внаслідок суворості, просить призначити мінімальне покарання у межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України. Неврахованою судом обставиною, що пом'якшує покарання, вважає наявність у нього пристарілої матері, яка потребує лікування. Поряд з цим, вказує на відсутність умислу на вбивство ОСОБА_6 Посилається на неповноту судового слідства в частині не проведення додаткових експертиз по справі. Вказує на порушення свого права на захист, а також на незаконні методи слідства, в результаті чого він вимушений був написати явку з повинною.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка заперечила проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни вироку місцевого суду судом касаційної інстанції є лише істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.

Отже, касаційний суд не перевіряє вироки місцевих судів щодо неповноти та однобічності досудового та судового слідства, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Натомість, зазначені обставини, на які, зокрема, у касаційній скарзі послався засуджений ОСОБА_5, були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Залишаючи без задоволення його апеляцію та апеляції захисників в частині обґрунтованості засудження ОСОБА_5 за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, апеляційний суд в ухвалі навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу за цим обвинуваченням та дати правильну юридичну оцінку діям засудженого.

За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_5 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України.

Посилання у скарзі на відсутність у ОСОБА_5 умислу на вчинення вбивства є безпідставними та спростовуються висновками судово-медичних експертиз, згідно з якими смерть потерпілої настала від механічної асфіксії внаслідок здавлювання органів шиї руками (т. 2 а.с. 357-362, 384-389). Доводи засудженого про наявність у ОСОБА_6 захворювання серця, що за конкретних обставин могло призвести до її смерті, є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, висновками судово-медичних експертиз.

Посилання засудженого щодо застосування відносно нього недозволених методів слідства були предметом судового дослідження та обґрунтовано визнані неспроможними. В ході судового розгляду в порядку ст. 315-1 КПК України прокурору надавалось доручення про проведення відповідної перевірки. За результатами перевірки прокурором винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, яка ніким не оскаржувалась.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли безумовне скасування судових рішень, не встановлено.

Суд, належним чином мотивувавши своє рішення, дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, яке є наближеним до мінімального, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 115 КК України, врахувавши при цьому тяжкість вчиненого злочину, який є особливо тяжким, дані про особу винного та його ставлення до вчиненого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, в тому числі і ті, на які засуджений послався у касаційній скарзі.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_5 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів, а тому не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги засудженого та пом'якшення призначеного йому покарання.

Керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Вирок Гагарінського районного суду м. Севастополя від 26 жовтня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду м. Севастополя від 14 лютого 2012 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого - без задоволення.