Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.,суддів Міщенка С.М., Сахна Р.І.,з участю прокурора та захисника Парусова А.М., ОСОБА_5розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 9 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 25 квітня 2012 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, -

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 25 квітня 2012 року вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Згідно з вироком, ОСОБА_6 визнано винним у тому, що 21 січня 2011 року, приблизно о 20 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та керуючи автомобілем марки «Audi-80», рухаючись по автодорозі сполученням м. Берегово в напрямку м. Мукачево, навпроти буд. № 161 по вул. Головній в с. Гать Берегівського району порушив вимоги пунктів 1.2-1.5, 1.10, 2.3 «б», 2.9 «а», 8.1, 8.5.1, 10.4, 11.2, 11.3, 12.2, 12.3, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , а саме не впевнився в безпеці маневру виконання повороту ліворуч, не надав перевагу зустрічному автомобілю марки «Ford Mondeo 1.6 CLX», який рухався по своїй смузі руху, не зупинив свій транспортний засіб при наближенні перешкоди, не забезпечив необхідного бокового інтервалу між транспортними засобами під час роз'їзду, внаслідок чого виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із вказаним вище автомобілем під керування ОСОБА_7

В результаті ДТП пасажир автомобіля «Audi-80» потерпілий ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди, а пасажир автомобіля «Ford Mondeo 1.6 CLX» потерпілий ОСОБА_9 - тяжкі тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_5, за її змістом, просить судові рішення щодо ОСОБА_6 змінити шляхом звільнення його від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України або пом'якшити це покарання із застосуванням ст. 69 КК України. При цьому захисник вказує на те, що судами повною мірою не враховані обставини, що пом'якшують покарання, зокрема щире каяття засудженого, активне сприяння розкриттю злочину, надання матеріальної допомоги сім'ї потерпілій ОСОБА_10 та відсутність претензій матеріального характеру з боку потерпілих. Також зазначає, що не встановлена ступінь алкогольного сп'яніння ОСОБА_6, а висновком медичного огляду від 21.01.2011 року № 11 встановлено лише факт перебування його у стані алкогольного сп'яніння. Вважає, що судом не дано належної оцінки конкретним обставинам справи, а саме діям іншого водія ТЗ, який був учасником ДТП та рухався з перевищенням швидкості. Крім того вказує, що судом допущено порушення принципу змагальності сторін.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав свою касаційну скаргу, думку прокурора про залишення касаційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що ця скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, висновки суду про винність засудженого ОСОБА_6 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_8 та призвело до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_9 за обставин, встановлених судом і викладених у вироку, підтверджені показаннями самого засудженого, який під час досудового слідства та у судовому засіданні повністю визнав свою вину у його вчиненні, у зв'язку з чим фактичні обставини справи на підставі ст. 299 КПК України судом не досліджувалися. Такий порядок розгляду справи у судовому засіданні підтримали усі учасники процесу, у тому числі й захисник ОСОБА_5 Оскільки порушень вимог зазначеного закону судом не допущено, тому доводи захисника про те, що судом порушено принцип змагальності сторін, колегія суддів вважає безпідставними.

Що ж стосується доводів касаційної скарги захисника про суворість призначеного засудженому ОСОБА_6 основного покарання, то колегія суддів також вважає їх безпідставними, бо відповідно до вимог ст. 12 КК України, ним вчинено тяжкий злочин, який за фактичними обставинами відзначається підвищеною суспільною небезпечністю.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що при призначенні ОСОБА_6 покарання суд керувався вимогами ст. 65 КК України і врахував як особу засудженого, так і обставини, що пом'якшують покарання, у тому числі ті, на які є посилання у касаційній скарзі захисника. Крім того судом враховані обставини, що обтяжують покарання, зокрема вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння. Саме із врахуванням усіх обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також тяжкості злочину суд призначив ОСОБА_6 фактично мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України. З таким висновком суду обгрунтовано погодився й апеляційний суд.

Таким чином, суд першої інстанції повною мірою врахував тяжкість вчинених злочинів, особу засудженого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання та призначив йому покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Законних підстав вважати призначене засудженому ОСОБА_6 покарання несправедливим внаслідок його суворості у касаційного суду немає. Також немає підстав для пом'якшення призначеного засудженому покарання за доводами скарги захисника.

Тому колегія суддів вважає, що касаційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а постановлені щодо засудженого ОСОБА_6 судові рішення - без зміни.

На підставі наведеного та керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Берегівського районного суду Закарпатської області від 9 грудня 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 25 квітня 2012 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.