Колегія суддів судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубара В.В.,

суддів Широян Т.А., Матієк Т.В.,

за участю:

прокурора Сенюк В.О.,

захисника ОСОБА_1

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 жовтня 2012 року справу за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 23 січня 2012 року, якою відмовлено у задоволенні його скарги на постанову слідчого прокуратури Хмельницької області від 27 січня 2004 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 2 березня 2012 року.

Даною постановою районного суду відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого прокуратури Хмельницької області від 27 січня 2004 року про порушення кримінальної справи щодо останнього за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України.

Судове рішення мотивоване тим, що під час проведення органами прокуратури перевірки було зібрано достатньо даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину.

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 2 березня 2012 року постанову місцевого суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 просить зазначені судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, вказуючи на істотне порушення норм кримінально-процесуального закону, однобічність дізнання та наголошуючи на відсутність підстав для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_2

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважає, що оскаржувані захисником судові рішення не можуть бути предметом касаційного розгляду з огляду на вимоги ст. 383 КПК України, а тому просив касаційне провадження по справі закрити, захисника ОСОБА_1 на підтримку поданої ним касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги адвоката ОСОБА_1, колегія суддів приходить о наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, районним судом було залишено без задоволення скаргу адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи. Постанова місцевого суду залишена без зміни ухвалою апеляційного суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 383 КПК України у касаційному порядку можуть бути перевірені вироки місцевих судів, постанови (ухвали) цих судів у справах про застосування примусових заходів виховного чи медичного характеру, інші постанови (ухвали), які перешкоджають подальшому провадженню у справі, ухвали апеляційного суду постановлені щодо цих вироків, постанов (ухвал), крім випадків, коли апеляційною інстанцією зазначені рішення скасовано, а справу направлено на нове розслідування чи новий судовий розгляд, а також ухвали апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку щодо видачі особи (екстрадиції).

Таким чином, судові рішення оскаржувані адвокатом ОСОБА_1, не входять до переліку рішень, передбачених ст. 383 КПК України, оскільки не перешкоджають подальшому руху справи.

На підставі наведеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне провадження по справі за касаційною скаргою захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 23 січня 2012 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 2 березня 2012 року про залишення постанови слідчого прокуратури Хмельницької області від 27 січня 2004 року про порушення щодо ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 366 КК України - закрити.