Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Зубар В.В.,

суддів: Матієк Т.В., Широян Т.А.,

з участю прокурора Деруна А.І.

розглянула в судовому засіданні 23 жовтня 2012 року в м. Києві кримінальну справу відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 7 червня 2011 року.

Вироком Великоновосілківського районного суду Донецької області від 10 березня 2011 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше не судимий, -

засуджений за:

ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією 1 /2 частини майна, що є його власністю;

ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_1 остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією 1 /2 частини майна, що є його власністю.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, раніше не судимий, -

засуджений за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з конфіскацією 1 /2 частини майна, що є його власністю.

Вироком вирішено питання про речові докази та про стягнення судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 7 червня 2011 року вирок суду в частині призначення покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 змінено, пом'якшено призначене судом покарання:

- ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187 КК України з застосуванням ст. 69 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1 /2 частини майна, що є його власністю, за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з конфіскацією 1 /2 частини майна, що є його власністю;

- ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1 /2 частини майна, що є його власністю.

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними та засуджені за те, що вони 11 вересня 2010 року близько 19 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, з метою нападу та заволодіння чужим майном з застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, шляхом вільного доступу проникли до приміщення літньої кухні по АДРЕСА_1, де перебував ОСОБА_3, який спав на дивані.

ОСОБА_1, діючи умисно, скинув з дивана ОСОБА_4 та, тримаючи в руці раніше заготовлену для спричинення тілесних ушкоджень металеву частину молотка, наніс потерпілому удари в область голови, супроводжуючи свої дії вимогою передачі йому грошей та мобільного телефону. ОСОБА_2, знаходячись поряд, тримаючи в руці раніше заготовлений кухонний ніж, діючи умисно, наніс потерпілому кілька ударів в область правого стегна та правої сідниці, також вимагаючи від потерпілого грошей.

В результаті спільних дій ОСОБА_2 та ОСОБА_1 потерпілому були спричинені легкі тілесні ушкодження.

Застосувавши зазначене насилля, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заволоділи майном потерпілого на загальну суму 155 грн.

Крім того, 7 вересня 2010 року близько 7 год. ОСОБА_1, перебуваючи на околиці с. Новодонецьке, виявив дикоростучу рослину конопель, яку умисно, незаконно придбав шляхом зривання без мети збуту, після чого попрямував до місця свого проживання. В цей же день, близько 10 год. 30 хв. на АДРЕСА_2 ОСОБА_1 був затриманий працівниками міліції, які в ході огляду його речей виявили та вилучили речовину рослинного походження загальною масою 1606,9 г (в перерахунку на суху речовину - 929,8 г), яке є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом.

У касаційній скарзі прокурор просить ухвалу апеляційного суду скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Свої доводи обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано та безпідставно застосував ст. 69 КК України при призначенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 187 КК України покарання нижче від найнижчої межі, що судом належним чином не враховано тяжкість злочину, особи засуджених, конкретні обставини справи, що засуджені під час вчинення злочину перебували в стані алкогольного сп'яніння.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 309 КК України та ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 187 КК України, доведеність їх вини у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При цьому згідно з ч. 2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують, і інші обставини, не зазначені в ч. 1 ст. 66 КК України.

За положеннями ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Розглядаючи справу, апеляційний суд погодився з судом першої інстанції щодо необхідності призначення засудженим покарання у виді позбавлення волі. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, дані про особи засуджених, обставини, що пом'якшують покарання, та обставини, що обтяжують покарання.

Разом з тим, апеляційний суд вказав на наявність підстав для застосування відносно засуджених положень ст. 69 КК України. Своє рішення апеляційний суд мотивував тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягаються вперше, позитивно характеризуються, мають стійкі соціальні зв'язки, що ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи з дитинства, а ОСОБА_2 є особою пенсійного віку та має незадовільний стан здоров'я і, на думку суду, вказані обставини можуть бути визнані такими, що пом'якшують засудженим покарання.

Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про застосування положень ст. 69 КК України та призначенні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч. 3 ст. 187 КК України.

Призначене покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону або неправильного застосування кримінального закону при розгляді даної справи судом касаційної інстанції не встановлено.

Доводи касаційної скарги прокурора про необхідність скасування ухвали апеляційного суду з питань призначення засудженим м'якого покарання є безпідставними.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 7 червня 2011 року відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.