Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Животова Г.О.суддів Міщенка С.М., Сахна Р.І.,з участю прокурора Парусова А.М.розглянула в судовому засіданні в м. Києві 23 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 1 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 28 лютого 2012 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого, -

засуджено: за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України на 4 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, крім житла;

за ч. 3 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 5 років позбавлення волі позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, крім житла.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_5 остаточно призначено 5 років позбавлення волі позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, крім житла.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_7, ОСОБА_8 і ОСОБА_9, судові рішення щодо яких в касаційному порядку не оскаржено.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 28 лютого 2012 року вирок щодо ОСОБА_5 залишено без зміни.

Згідно з вироком, ОСОБА_5 визнано винним у тому, що в період часу з червня по вересень 2010 року він вступив у попередню змову з ОСОБА_7 і ОСОБА_8, разом з якими організував місце для незаконного вживання та виготовлення психотропної речовини, пристосувавши для цього квартиру АДРЕСА_1, в якій проживала ОСОБА_8, де протягом цього часу систематично виготовляв психотропну речовину - метамфетамін, а після її виготовлення безпосередньо вживав її в цій квартирі.

Крім того, протягом часу з червня по вересень 2010 року ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою та у складі організованої групи спільно з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 незаконно неодноразово виготовляв, зберігав, перевозив з метою збуту, а також повторно збував психотропну речовину - матамфетамін за обставин, встановлених судом і викладених у вироку.

У касаційних скаргах:

захисник ОСОБА_6 просить судові рішення щодо засудженого ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на нове розслідування, посилаючись на однобічність і неповноту досудового і судового слідства, неправильне застосування кримінального закону, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та його особі. Крім того зазначає, що кримінальна справа щодо ОСОБА_5 підлягала закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України у зв'язку з відсутністю в його діяннях складу злочину, передбаченого ст. 307 КК України, через відсутність предмету злочину у зв'язку з внесенням 27 липня 2011 року змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою КМ України від 6 травня 2000 року № 770 (770-2000-п) . Він також вважає, що дії ОСОБА_5 та інших засуджених не підпадають під ознаки організованої групи, оскільки відсутня стабільність групи. Також вказує, що ОСОБА_5 з 15 по 22 липня 2010 року перебував на стаціонарному лікуванні, а тому 19 липня 2010 року не міг вчинити злочин у складі організованої групи. Рахуючи призначене покарання суворим, посилається на те, що судом не враховано стан здоров'я засудженого та обставини, що пом'якшують покарання;

засуджений ОСОБА_5, навівши аналогічні доводи, викладені у касаційній скарзі його захисника, також просить судові рішення щодо нього скасувати, а справу направити на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення касаційних скарг без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що ці скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 398 КПК України, до компетенції касаційного суду не відноситься перевірка обставин, зазначених у статтях 368 та 369 КПК України щодо однобічності або неповноти досудового і судового слідства та невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, які фактично оскаржуються захисником та засудженим у касаційній скарзі.

Разом з тим, перевіркою матеріалів справи встановлено, що висновки суду про винність засудженого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів грунтуються на зібраних органами досудового слідства та ретельно досліджених у судовому засіданні доказах, яким у вироку дано всебічну, повну і об'єктивну оцінку. Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність зібраних органами досудового слідства та досліджених у судовому засіданні доказів, у колегії суддів немає.

Крім того об'єктивність оцінки зазначених у вироку доказів було перевірено апеляційним судом. При цьому порушень процесуального порядку збирання, дослідження та оцінки наведених у вироку доказів з боку органів досудового слідства та суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КПК України, оцінка доказів у вироку є виключною компетенцією суду, який постановив цей вирок. Перевіркою матеріалів справи касаційним судом встановлено, що судом першої інстанції вимоги зазначеного закону повністю дотримані.

Ретельно дослідивши наведені докази в їх сукупності та виходячи із встановлених у справі фактичних обставин, суд правильно кваліфікував злочинні дії засудженого ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 317 та ч. 3 ст. 307 КК України.

Що ж стосується доводів захисника про те, що кримінальна справа щодо ОСОБА_5 підлягала закриттю на підставі ч. 1 ст. 5 КК України та п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 2011 року № 796 (796-2011-п) «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» з Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів було виключено позицію «кустарно виготовлені препарати з ефедрину, псевдоефедрину, фенілпропаноламіну (ФПА, норефедрин) або препаратів, які їх містять», у зв'язку з чим в діях засудженого відсутній склад злочину, передбачений ст. 307 КК України, бо нібито відсутній предмет злочину, то колегія суддів вважає їх безпідставними, виходячи з того, що у списку № 2 «Психотропні речовини, обіг яких обмежено», передбачено метамфетамін, який і був складовою кустарно виготовленої речовини, а відповідно і предметом злочину організованої злочинної групи за участю ОСОБА_10 З матеріалів справи вбачається, що обвинувачення в цій частині після проведення відповідної експертизи прокурором було змінено і справу судом розглянуто за новим обвинуваченням відповідно до вимог кримінально-процесуального закону. У зв'язку з цим помилковим є і посилання скаржників на ст. 5 КК України, бо внесення змін до відповідного списку не скасовувалася і не пом'якшувалася кримінальна відповідальність за незаконні дії з такою психотропною речовиною як метамфетамін.

При перевірці матеріалів справи не встановлено також порушень кримінально-процесуального закону, які б тягнули безумовне скасування або зміну постановлених щодо засудженого ОСОБА_5 судових рішень за доводами касаційних скарг. При цьому, відповідні докази його винності у вчиненні незаконних дій з психотропною речовиною 19 липня 2010 року, що наведені у вироку, в касаційних скаргах не спростовані, бо об'єктивно підтверджують вчинення їх ОСОБА_5 саме в цей день. Не перешкоджало цьому і захворювання, про яке йдеться в касаційних скаргах, а також його лікування в умовах стаціонару.

Покарання ОСОБА_5 судом призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахуванням тяжкості вчинених злочинів та даних про його особу. Враховані також судом обставини, що пом'якшують покарання, у зв'язку чим за ч. 3 ст. 307 КК України ОСОБА_5 призначено покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої законом. Таке ж покарання йому призначено і за сукупністю злочинів. Підстав вважати призначене покарання несправедливим внаслідок суворості, колегія суддів не вбачає.

Тому на підставі наведеного, керуючись статтями 394- 396 КПК України, колегія суддів

вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 1 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 28 лютого 2012 року щодо засудженого ОСОБА_5 залишити без зміни, а касаційні скарги самого засудженого і захисника ОСОБА_6 3- без задоволення.