Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Мороза М.А.,

суддів: Чуйко О.Г., Наставного В.В.,

за участю прокурора Матюшевої О.В.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 18 жовтня 2012 року кримінальну справу за касаційними скаргою прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2012 року щодо ОСОБА_1

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2011 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше судимого 30.12.2010 року вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.

засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2012 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 29 вересня 2011 року приблизно о 13 год. на території дитячого садка по вул. Некрасова у м. Біла Церква знайшов медичний шприц з особливо небезпечним наркотичним засобом опієм (ацетильованим), маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,0921 г. та зберігав його до моменту затримання о 14 год. 30 хв.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з істотним порушенням кримінально - процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону, невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок м'якості. Вважає, що місцевим судом було безпідставно застосовано до засудженого ст. 75 КК України, ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 377 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав подану скаргу частково, ставить питання про направлення справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1, а також правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються.

Згідно матеріалів кримінальної справи покарання ОСОБА_1 призначено з урахуванням всіх обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого ним злочину та даним про особу.

При призначенні покарання суд врахував як обтяжуючі, так і пом'якшуючі обставини.

Так судом враховано, що ОСОБА_1 раніше судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, перебуває на обліку у лікаря нарколога.

В той же час, місцевим судом враховано, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується та визнав дані обставини такими, які пом'якшують покарання.

Відповідно до вимог ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Перевіркою матеріалів справи встановлено, що звільняючи засудженого від відбування покарання з випробуванням, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість його виправлення без відбування покарання, поклавши на нього ряд обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

У відповідності до вимог ст. 377 КПК України, при перегляді справи апеляційним судом, належним чином перевірено матеріали кримінальної справи, наведені в апеляції прокурора доводи та прийнято рішення з наведенням у ньому докладних мотивів за доводами скарги апелянта.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судових рішень по справі, не виявлено.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 листопада 2011 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 25 січня 2012 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.